Курганов Олександр Якович

Курганов Олександр Якович
Народився	16 (29) березня 1903 Єнакієве, Україна
Помер	1964
Партія	КПРС

Олександр Якович Курганов (16 березня 1903(19030316), місто Єнакієве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, тепер Донецької області — 1964, місто Донецьк) — радянський комсомольський та партійний діяч, 2-й секретар ЦК ЛКСМ України. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.

Біографія

Народився в робітничій родині. У 1915 році закінчив заводську школу в місті Єнакієве.

У жовтні 1915 — січні 1920 року — підручний слюсаря залізничного цеху Єнакіївського металургійного заводу. У 1920 році вступив до комсомолу. У січні — серпні 1920 року — секретар комсомольського осередку Єнакіївського металургійного заводу.

У серпні 1920 — січні 1921 року — студент короткотермінового курсу Комуністичного університету імені Свердлова у Москві.

У січні 1921 — січні 1922 року — секретар комсомольського осередку Єнакіївського металургійного заводу. У січні 1922 — лютому 1923 року — секретар Єнакіївського міського комітету комсомолу (КСМУ).

Член РКП(б) з лютого 1922 року.

У лютому — серпні 1923 року — секретар кущового комітету комсомолу (КСМУ) у місті Горлівці Донецької губернії. У серпні 1923 — серпні 1924 року — завідувач організаційного відділу Донецького губернського комітету комсомолу (ЛКСМУ).

У серпні 1924 — березні 1926 року — відповідальний секретар Луганського окружного комітету ЛКСМУ.

У березні 1926 — жовтні 1928 року — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У жовтні 1928 — лютому 1930 року — відповідальний секретар Сибірського крайового комітету ВЛКСМ.

У лютому 1930 — жовтні 1932 року — 1-й секретар Анжеро-Судженського міського комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю. У жовтні 1932 — лютому 1937 року — 1-й секретар Прокоп'євського міського комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю.

З лютого по червень 1937 року — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.

У червні — серпні 1937 року — 2-й секретар Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б).

У вересні — листопаді 1937 року — в розпорядженні Донецького обласного комітету КП(б)У.

У листопаді 1937 — березні 1938 року — секретар виконавчого комітету, заступник голови виконавчого комітету Донецької обласної ради.

У квітні 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений до виправно-трудових таборів. До березня 1947 року — начальник слюсарно-механічного цеху виправно-трудової колонії № 6 у місті Томську.

У березні 1947 — грудні 1949 року — начальник механічно-монтажного цеху Єнакіївського коксохімічного заводу Сталінської області.

10 грудня 1949 року Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджений на вічне поселення у Красноярському краї РРФСР. До березня 1955 року — начальник бази Орловської експедиції у селищі Тура Красноярського краю. Реабілітований, а 23 березня 1955 року відновлений у членах КПРС. Повернувся у місто Єнакієве, де проживав до серпня 1955.

У серпні 1955 — червні 1957 року — начальник відділу робітничих кадрів Міністерства вугільної промисловості УРСР у місті Сталіно.

З червня 1957 року — на пенсії у місті Сталіно (Донецьку).

Нагороди

• ордени;
• медалі.

Джерела

• Филиппов С. Г. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934-1939 гг.: справочник / Под общ. ред. А. Б. Рогинского. — М.: Политическая энциклопедия, 2016. — 679 с. (рос.)
• X з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України 20-29 листопада 1927 року. Стенографічний звіт — ДВУ, 1928.