Катеринославська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Катеринославська губернія
Coat of Arms of Yekaterinoslav Governorate.png
Герб
Катеринославська губернія.jpg
Центр Катеринослав
Існувала 1802
Площа 5 635 737 (61570.4 км²) (1897)
Населення 2 113 674 осіб (1897)
Густота 34.3 осіб / км²
Катеринославська губернія

Катеринославська губернія — історична адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії.

Історія[ред.ред. код]

Катеринославська губернія була утворена в 1802 в складі Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також Ростовського (з Нахічеванським вірменським округом) і Таганрозького градоначальств (в 1887 році відійшли до Області війська Донського).

У 1805 в складі губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербский повіти.

Герб[ред.ред. код]

Герб Катеринославської губернії затверджений 5 липня 1878. Опис герба: «У лазуревом щиті золоте вензелове зображення імені Імператриці Катерини II між такими ж цифрами 1787, оточене дев'ятьма золотими шестипроменевими зірками. Щит увінчаний імператорською короною й оточений золотими дубовим листям, з'єднаними Андріївською стрічкою».

Адміністративний склад[ред.ред. код]

Катеринославська губернія 1802—1918[ред.ред. код]

Карта Катеринославської губернії (1821 р.)

Після ліквідації Новоросійської губернії в 1802 р. утворена Катеринославська губернія в складі Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також Ростовського (з Нахічеванським вірменським округом) і Таганрозького градоначальств1887 році відійшли до Області війська Донського). У 1805 році в складі Катеринославскої губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербский повіти.

За УНР (березень-квітень 1918)[ред.ред. код]

За законом про адміністративно-територіальний поділ України від 2-4 березня 1918 Катеринославської губернія скасовувалася.

За Української Держави (квітень-грудень 1918)[ред.ред. код]

Губернія мала бути складеною з 9 повітів: вже існуючі 8 повітів з планованим долучити Таганрізьким цивільний округ з Області Війська Донського. Столиця зберігалася у Катеринославі.

За УСРР 1918—1925[ред.ред. код]

1919 року до Катеринославської губернії долучені землі з Херсонської губернії для створеного Криворізького повіту.

1920 року за радянської влади частина земель Катеринославської губернії на півдні і сході передано до складу новостворених Олександрівської і Донецької губерній.


У 1922 році до Катеринославської губернії долучені Запорізька губернія (колишня Олександрівська губернія) і частина Кременчуцької губернії.

У 1923 році у Катеринославській губернії було скасовано повіти і створено 7 округ та 87 районів.

1 серпня 1925 року Катеринославська губернія була скасована.

Населення[ред.ред. код]

Мовний склад населення Катеринославської губернії на 1897 р.

Мовний склад населення повітів Катеринославської губернії за даними перепису 1897 р.[1]

Населення українська російська єврейська німецька грецька татарська білоруська польська румунська турецька
Катеринославський повіт 357 207 198 982 75 190 46 441 20 609 193 868 4 033 7 933 1 771 168
Олександрівський повіт 271 678 224 122 15 445 13 886 14 014 45 128 3 353 293 2 14
Бахмутський повіт 332 478 193 510 103 702 9 457 12 646 142 346 2 468 2 000 6 371 20
Верхньодніпровський повіт 211 674 191 160 9 873 5 448 4 452 9 26 236 231 68 8
Маріупольський повіт 254 056 117 206 35 691 10 291 19 104 48 290 15 472[2] 1 697 528 95 5 317
Новомосковський повіт 260 368 242 737 9 628 3 635 3 452 9 7 196 316 0 9
Павлоградський повіт 251 460 200 434 36 164 7 363 5 806 38 255 505 553 29 15
Слов'яносербський повіт 174 753 88 218 79 281 2 631 896 14 151 1 564 511 839 4
Катеринославська губернія 2 113 674 1 456 369 364 974 99 152 80 979 48 740 17 253 14 052 12 365 9 175 5 555
Населення українська російська єврейська німецька грецька татарська білоруська польська румунська турецька
Катеринославський повіт 357 207 55,7% 21,0% 13,0% 5,8% 0,1% 0,2% 1,1% 2,2% 0,5%
Олександрівський повіт 271 678 82,5% 5,7% 5,1% 5,2% 1,2% 0,1%
Бахмутський повіт 332 478 58,2% 31,2% 2,8% 3,8% 0,1% 0,7% 0,6% 1,9%
Верхньодніпровський повіт 211 674 90,3% 4,7% 2,6% 2,1% 0,1% 0,1%
Маріупольський повіт 254 056 46,1% 14,0% 4,1% 7,5% 19,0% 6,1% 0,7% 0,2% 2,1%
Новомосковський повіт 260 368 93,2% 3,7% 1,4% 1,3% 0,1% 0,1%
Павлоградський повіт 251 460 79,7% 14,4% 2,9% 2,3% 0,1% 0,2% 0,2%
Слов'яносербський повіт 174 753 50,5% 45,4% 1,5% 0,5% 0,1% 0,9% 0,3% 0,5%
Катеринославська губернія 2 113 674 68,9% 17,3% 4,7% 3,8% 2,3% 0,8% 0,7% 0,6% 0,4% 0,3%


Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897 року)
Місто Українська Російська Їдиш Польська Німецька Інша
Катеринослав 15.8% 41.8% 35.4% 3.0% 1.3% 2.7%
Олександрівськ 43.0% 24.8% 27.8% 0.8% 2.0% 1.6%
Бахмут 61.8% 18.9% 16.7% 0.2% 0.6% 1.8%
Верхньодніпровськ 56.0% 11.0% 30.8% 0.5% 0.2% 1.5%
Маріуполь 10.0% 63.2% 15.1% 0.7% 0.8% 10.2%
Новомосковськ 77.3% 9.6% 11.1% 0.6% 0.2% 1.2%
Павлоград 33.4% 34.4% 27.6% 2.0% 0.5% 2.1%
Слов'яносербськ 43.0% 51.5% 4.6% 0.9%
Луганськ 19.1% 68.2% 7.1% 0.5% 0.5% 4.6%
По губернії 27.0% 40.7% 26.0% 1.8% 1.0% 3.5%

Повіти губернії[ред.ред. код]

Округи губернії (1923—1925 роки)[ред.ред. код]

Губернська влада[ред.ред. код]

Губернатори, голови облвиконкомів[ред.ред. код]

Губернатори
17831784 Тутолмін Тимофій Іванович
17841788 Синельников Іван Максимович
17891794 Каховський Василь Васильович
17951796 Хорват Йосип Іванович
17971800 Селецький Іван Іванович
18001801 Ніколєв Іван Петрович
13.06.1801—8.10.1802 Миклашевський Михайло Павлович
18021803 Беклешов Сергій Андрійович
18031809 Берг Петро Іванович
18091817 Гладкий Кирило Семенович
18171820 Калагеоргій Іван Христофорович
18201823 Шеміот Віктор Леонтійович
18231844 Воронцов Михайло Семенович (генерал-губернатор)
18231824 Цалабан Трохим Матвійович
18241828 Свєчин Олексій Іванович
1.01.1828—10.08.1831 Донець-Захоржевський Дмитро Андрійович
12.08.1831—4.06.1832 Франк Отто Романович
4.06.1832—24.04.1836 Лонгінов Никанор Михайлович
1836—1837 Сафонов Дмитро Васильович (віце-губернатор)
11.12.1837—25.01.1847 Пеутлінг Андрій Олександрович
25.01.1847—14.11.1857 Фабр Андрій Якович
15.11.1857—2.03.1862 Сіверс Олександр Карлович
16.03.1862—11.09.1863 Ізвольський Петро Олександрович
16.09.1863—15.02.1865 Крігер Григорій Олександрович
19.02.1865—16.10.1870 Дунін-Барковський Василь Дмитрович
16.10.1870—23.02.1882 Дурново Іван Миколайович
8.04.1882—7.10.1883 фон Розенберг Андрій Григорович
7.10.1883—19.07.1884 Долгоруков Василь Михайлович
19.07.1884—19.04.1890 Батюшков Дмитро Миколайович
19.04.1890—23.12.1893 Шліппе Володимир Карлович
23.12.1893—3.03.1897 Мартинов Дмитро Миколайович
15.03—30.12.1897 Баторський Олександр Олександрович
30.12.1897—13.04.1900 Святополк-Мирський Петро Дмитрович
13.04.1900—19.03.1904]] Келлер Федір Едуардович
березень 1904— січень 1905 Нейдгардт Олексій Борисович
січень 1905— липень 1906 Александровський Сергій Васильович
липень 1906— червень 1909 Клінгенберг Микола Михайлович
червень 1909— серпень 1910 Шидловський Костянтин Михайлович
серпень 1910— січень 1913 Якунін Владислав Васильович
січень 19131916 Колобов Володимир Арсенійович
19161917 Ченявський Андрій Гаврилович
Голови губернського і обласного виконавчого комітету:
1917 Квірінг Емануїл Йонович (голова військревкому)
1917 Аверін Василь Кузьмич (голова військревкому)
1918 Мазепа Ісак Прохорович (голова революційної ради)
січень—липень 1919 Епштейн Яків Аркадійович
липень 1919— січень 1920 Мінін Сергій Костянтинович
січень-листопад 1920 Квірінг Емануїл Йонович
листопад-грудень 1920 Аверін Василь Кузьмич
грудень 19201921 Клименко Іван Євдокимович
1921 Власенко Степан Наумович
19211922 Любченко Панас Петрович
19221923 Кузнецов Яків Петрович
1923 Симонов
1923—1924 Самохвалов

Перші секретарі обкомів і голови обласних рад[ред.ред. код]

Перші секретарі губернського, окружного і обласного комітетів КП(б)У:
листопад 1919— грудень 1919 Мінін Сергій Костянтинович (секретар губкому КПУ)
19191920 Квірінг Емануїл Йонович (секретар губкому КПУ)
квітень—вересень 1920 Гілинський Абрам Лазаревич (секретар губкому КПУ)

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]