Катеринославська губернія

Катеринославська губернія
Герб
Центр	Катеринослав
Утворена	1803 р.

Катеринославська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії.

Історія

Катеринославська губернія була утворена в 1802 році в складі Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також Ростовського (з Нахічеванським вірменським округом) і Таганрозького градоначальств (в 1887 році відійшли до Області війська Донського). У 1805 році в складі Катеринославскої губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербский повіти.

Герб

Герб Катеринославської губернії затверджений 5 липня 1878 року. Опис герба: «У лазуревом щиті золоте вензелове зображення імені Імператриці Катерини II між такими ж цифрами 1787, оточене дев'ятьма золотими шестипроменевими зірками. Щит увінчаний імператорською короною й оточений золотими дубовим листям, з'єднаними Андріївською стрічкою».

Адміністративний склад

Катеринославська губернія 1802—1918

Карта Катеринославської губернії (1821 р.)

Після ліквідації Новоросійської губернії в 1802 р. утворена Катеринославська губернія в складі Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також Ростовського (з Нахічеванським вірменським округом) і Таганрозького градоначальств (в 1887 році відійшли до Області війська Донського). У 1805 році в складі Катеринославскої губернії були утворені Олександрівський, Верхньодніпровський і Слов'яносербский повіти.

За УНР (березень-квітень 1918)

За законом про адміністративно-територіальний поділ України від 2-4 березня 1918 Катеринославської губернія скасовувалася.

• Катеринославський повіт, частини Верхнєдніпровського, Новомосковського Олександрівського повітів уходили до землі Січ,
• частина Верхнєдніпровського повіту — до землі Низ, Низова Дніпрянщина,
• Слов'яносербський та Бахмутський повіт — до Половецької землі -
• частина Новомосковського повіту — до Самарської землі
• Маріупольський повіт, Павлоградський повіт та частина Олександрівського повіту — до Озівської землі.

За Української Держави (квітень-грудень 1918)

Губернія мала бути складеною з 9 повітів: вже існуючі 8 повітів з планованим долучити Таганрізьким цивільний округ з Області Війська Донського. Столиця зберігалася у Катеринославі.

За УСРР 1918—1925

1919 року до Катеринославської губернії долучені землі з Херсонської губернії для створеного Криворізького повіту.

1920 року за радянської влади частина земель Катеринославської губернії на півдні і сході передано до складу новостворених Олександрівської і Донецької губерній.

У 1922 році до Катеринославської губернії долучені Запорізька губернія (колишня Олександрівська губернія) і частина Кременчуцької губернії.

У 1923 році у Катеринославській губернії було скасовано повіти і створено 7 округ та 87 районів.

1 серпня 1925 року Катеринославська губернія була скасована.

Населення

Мовний склад населення Катеринославської губернії на 1897 р.

Мовний склад населення повітів Катеринославської губернії за даними перепису 1897 р.

	Населення	українська	російська	єврейська	німецька	грецька	татарська	білоруська	польська	румунська	турецька
Катеринославський повіт	357 207	198 982	75 190	46 441	20 609	193	868	4 033	7 933	1 771	168
Олександрівський повіт	271 678	224 122	15 445	13 886	14 014	45	128	3 353	293	2	14
Бахмутський повіт	332 478	193 510	103 702	9 457	12 646	142	346	2 468	2 000	6 371	20
Верхньодніпровський повіт	211 674	191 160	9 873	5 448	4 452	9	26	236	231	68	8
Маріупольський повіт	254 056	117 206	35 691	10 291	19 104	48 290	15 472	1 697	528	95	5 317
Новомосковський повіт	260 368	242 737	9 628	3 635	3 452	9	7	196	316	0	9
Павлоградський повіт	251 460	200 434	36 164	7 363	5 806	38	255	505	553	29	15
Слов'яносербський повіт	174 753	88 218	79 281	2 631	896	14	151	1 564	511	839	4
Катеринославська губернія	2 113 674	1 456 369	364 974	99 152	80 979	48 740	17 253	14 052	12 365	9 175	5 555

	Населення	українська	російська	єврейська	німецька	грецька	татарська	білоруська	польська	румунська	турецька
Катеринославський повіт	357 207	55,7%	21,0%	13,0%	5,8%	0,1%	0,2%	1,1%	2,2%	0,5%
Олександрівський повіт	271 678	82,5%	5,7%	5,1%	5,2%			1,2%	0,1%
Бахмутський повіт	332 478	58,2%	31,2%	2,8%	3,8%		0,1%	0,7%	0,6%	1,9%
Верхньодніпровський повіт	211 674	90,3%	4,7%	2,6%	2,1%			0,1%	0,1%
Маріупольський повіт	254 056	46,1%	14,0%	4,1%	7,5%	19,0%	6,1%	0,7%	0,2%		2,1%
Новомосковський повіт	260 368	93,2%	3,7%	1,4%	1,3%			0,1%	0,1%
Павлоградський повіт	251 460	79,7%	14,4%	2,9%	2,3%		0,1%	0,2%	0,2%
Слов'яносербський повіт	174 753	50,5%	45,4%	1,5%	0,5%		0,1%	0,9%	0,3%	0,5%
Катеринославська губернія	2 113 674	68,9%	17,3%	4,7%	3,8%	2,3%	0,8%	0,7%	0,6%	0,4%	0,3%

Розподіл населення в містах губернії за мовою (перепис 1897 року)
Місто	Українська	Російська	Їдиш	Польська	Німецька	Інша
Катеринослав	15.8%	41.8%	35.4%	3.0%	1.3%	2.7%
Олександрівськ	43.0%	24.8%	27.8%	0.8%	2.0%	1.6%
Бахмут	61.8%	18.9%	16.7%	0.2%	0.6%	1.8%
Верхньодніпровськ	56.0%	11.0%	30.8%	0.5%	0.2%	1.5%
Маріуполь	10.0%	63.2%	15.1%	0.7%	0.8%	10.2%
Новомосковськ	77.3%	9.6%	11.1%	0.6%	0.2%	1.2%
Павлоград	33.4%	34.4%	27.6%	2.0%	0.5%	2.1%
Слов'яносербськ	43.0%	51.5%	4.6%			0.9%
Луганськ	19.1%	68.2%	7.1%	0.5%	0.5%	4.6%
По губернії	27.0%	40.7%	26.0%	1.8%	1.0%	3.5%

Повіти губернії

• Катеринославський повіт — 1802—1923
• Павлоградський повіт — 1802—1923
• Олександрівський повіт — з частини Маріупольського повіту, що ввійшла до Катеринославської губернії і частини Павлоградського повіту, 1805—1920
• Верхньодніпровський повіт (Верхнедніпровський повіт) — 1805—1923, виділений з Катеринославського повіту
• Бахмутський повіт — 1802—1920
• Слов'яносербський повіт — виділений з Бахмутського повіту, 1805—1920
• Маріупольський повіт — утворений 1874 поділом Олександрівського повіту
• Таганрозьке градоначальство — у складі 1802—1887 роках, до Області Війська Донського
• Ростовське градоначальство — у складі 1802—1887 роках, до Області Війська Донського
• Тагарізький повіт — 1805—1887, 1918 рік, за часів Гетьманату з Області війська Донського
• Криворізький повіт — 26 лютого 1919—1923 — створений у 1919 році з 30 (за іншими даними 36) волостей
• Запорізький повіт — 1922—1923
• Нікопольський повіт — — 1923
• Новомосковський повіт — −1923

Округи губернії (1923—1925 роки)

• Катеринославська округа
• Павлоградська округа
• Запорізька округа
• Мелітопольська округа
• Нікопольська округа
• Криворізька округа
• Олександрійська округа

Губернська влада

Губернатори, голови облвиконкомів

Губернатори
1783—1784	Тутолмін Тимофій Іванович
1784—1788	Синельников Іван Максимович
1789—1794	Каховський Василь Васильович
1795—1796	Хорват Йосип Іванович
1797—1800	Селецький Іван Іванович
1800—1801	Ніколєв Іван Петрович
13.06.1801—8.10.1802	Миклашевський Михайло Павлович
1802—1803	Беклешов Сергій Андрійович
1803—1809	Берг Петро Іванович
1809—1817	Гладкий Кирило Семенович
1817—1820	Калагеоргій Іван Христофорович
1820—1823	Шеміот Віктор Леонтійович
1823—1844	Воронцов Михайло Семенович (генерал-губернатор)
1823—1824	Цалабан Трохим Матвійович
1824—1828	Свєчин Олексій Іванович
1.01.1828—10.08.1831	Донець-Захоржевський Дмитро Андрійович
12.08.1831—4.06.1832	Франк Отто Романович
4.06.1832—24.04.1836	Лонгінов Никанор Михайлович
1836—1837	Сафонов Дмитро Васильович (віце-губернатор)
11.12.1837—25.01.1847	Пеутлінг Андрій Олександрович
25.01.1847—14.11.1857	Фабр Андрій Якович
15.11.1857—2.03.1862	Сіверс Олександр Карлович
16.03.1862—11.09.1863	Ізвольський Петро Олександрович
16.09.1863—15.02.1865	Крігер Григорій Олександрович
19.02.1865—16.10.1870	Дунін-Барковський Василь Дмитрович
16.10.1870—23.02.1882	Дурново Іван Миколайович
8.04.1882—7.10.1883	фон Розенберг Андрій Григорович
7.10.1883—19.07.1884	Долгоруков Василь Михайлович
19.07.1884—19.04.1890	Батюшков Дмитро Миколайович
19.04.1890—23.12.1893	Шліппе Володимир Карлович
23.12.1893—3.03.1897	Мартинов Дмитро Миколайович
15.03—30.12.1897	Баторський Олександр Олександрович
30.12.1897—13.04.1900	Святополк-Мирський Петро Дмитрович
13.04.1900—19.03.1904]]	Келлер Федір Едуардович
березень 1904— січень 1905	Нейдгардт Олексій Борисович
січень 1905— липень 1906	Александровський Сергій Васильович
липень 1906— червень 1909	Клінгенберг Микола Михайлович
червень 1909— серпень 1910	Шидловський Костянтин Михайлович
серпень 1910— січень 1913	Якунін Владислав Васильович
січень 1913—1916	Колобов Володимир Арсенійович
1916—1917	Ченявський Андрій Гаврилович
Голови губернського і обласного виконавчого комітету:
1917	Квірінг Емануїл Йонович (голова військревкому)
1917	Аверін Василь Кузьмич (голова військревкому)
1918	Мазепа Ісак Прохорович (голова революційної ради)
січень—липень 1919	Епштейн Яків Аркадійович
липень 1919— січень 1920	Мінін Сергій Костянтинович
січень-листопад 1920	Квірінг Емануїл Йонович
листопад-грудень 1920	Аверін Василь Кузьмич
грудень 1920—1921	Клименко Іван Євдокимович
1921	Власенко Степан Наумович
1921—1922	Любченко Панас Петрович
1922—1923	Кузнецов Яків Петрович
1923	Симонов
1923—1924	Самохвалов

Перші секретарі обкомів і голови обласних рад

Перші секретарі губернського, окружного і обласного комітетів КП(б)У:
листопад 1919— грудень 1919	Мінін Сергій Костянтинович (секретар губкому КПУ)
1919—1920	Квірінг Емануїл Йонович (секретар губкому КПУ)
квітень—вересень 1920	Гілинський Абрам Лазаревич (секретар губкому КПУ)

Джерела

• Новоросія в першій половині XIX ст. (1802—1858 гг.)