Кутки (Воронезька область)
село Кутки | |
---|---|
Кутки | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
Муніципальний район | Грибановський район |
Поселення | Кутковське сільське поселення |
Код ЗКАТУ: | 20213832001 |
Код ЗКТМО: | 20613432101 |
Основні дані | |
Населення | 470 (2010)[1] |
Поштовий індекс | 397207 |
Телефонний код | +7 47348 |
Географічні координати: | 51°20′17″ пн. ш. 41°32′43″ сх. д. / 51.33805555558377165° пн. ш. 41.5452777778057722° сх. д.Координати: 51°20′17″ пн. ш. 41°32′43″ сх. д. / 51.33805555558377165° пн. ш. 41.5452777778057722° сх. д. |
Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
Мапа | |
| |
Кутки (рос. Кутки) — село у Грибановському районі Воронезької області Російської Федерації.
Населення становить 470 осіб (2010)[1]. Входить до складу муніципального утворення Кутковське сільське поселення.
Історія[ред. | ред. код]
Населений пункт розташований у історичному регіоні Чорнозем'я.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Оленій Кут (Кутки, Оленіно-Кут) Новохоперського повіту Воронізької губернії мешкало 909 осіб (449 чоловіків та 460 жінок), налічувалось 20 дворових господарств, діяла православна церква, поштова станція, відбувалось 4 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік у селі Троїцької волості Новохоперського повіту населення становило 818 осіб, налічувалось 103 двори, існували лавка та винокурний завод[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 954 осіб (452 чоловічої статі та 502 — жіночої), з яких 954 — православної віри[4].
За даними на 1900 рік населення зросло до 1114 осіб (560 чоловічої статі та 544 — жіночої), налічувалось 187 дворових господарств, існувало 2 громадські будівлі, діяли винна та 2 дріб'язкових лавки[5].
Від 1935 року належить до Грибановського району, спочатку в складі Центрально-Чорноземної області, а від 1934 року — Воронезької області.
Згідно із законом від 15 жовтня 2004 року входить до складу муніципального утворення Кутковське сільське поселення[6].
Населення[ред. | ред. код]
2010[7] |
---|
470 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населенных пунктов Воронежской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 2093)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-33. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 4747)
- ↑ Закон Воронежской области от 15 октября 2004 года № 63-ОЗ «Об установлении границ, наделении соответствующим статусом, определении административных центров отдельных муниципальных образований Воронежской области». Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Воронежской области. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 29 січня 2014. (рос.)
|
|
Це незавершена стаття з географії Воронезької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |