Кінематограф Молдови
Кінематограф Молдови — кіномистецтво і кіноіндустрія Молдавії.
До створення власної кіностудії[ред. | ред. код]
Перші кінокадри зняті на території Молдови були фронтовою кінохронікою і зроблені були в 1918 - 1919. Пізніше вони були змонтовані в документальний фільм «Вступ Червоної Армії до Бессарабії» («На Бессарабському фронті») ( 1919), зняті оператором Г. Дробіним[1].
У фільм створений до 10-ї річниці Жовтневої революції Жовтневої революції «Документи епохи» ([1927 рік у кіно | 1927]]) увійшли кадри зняті на території Молдови[2]. З січня 1928 року в кіно 1928 року в Державному технікумі кінематографії ВУФКУ в Одесі виходить періодичний кіножурнал Кінонеділя. У спеціальній рубриці «У АМССР» цього кіножурналу розповідається безпосередньо про Молдову. Першим сюжетом, який зняла студентська кіногрупа, був «Мітинг протесту: „Пам'ятай про Бессарабію!“», що відбувся в Одесі в січні 1928 року у зв'язку з десятиліттям приєднання Бессарабії до Румунії. У цьому ж випуску було змонтовано ще один сюжет: «У радянській Бессарабії - АМРСР трудящі будують нове життя»[2]. У цьому ж 1928 виходить повнометражний документальний фільм «Бессарабська сільськогосподарська комуна», який зняв випускник Одеського кінотехнікуму Г. Александров. Фільм розповідає про комунарів-бессарабців, демобілізованих з кавалерійського корпусу Котовський, Григорій Іванович Григорія Котовського і заснували на лівобережжі Дністер а в 1924 рік у сільськогосподарську комуну.
На початку 30-х років на «Одеська кіностудія Одеської кіностудії] виходять художні фільми з молдавської тематики: Все спокійно] ([Томський, Карл Йосипович| Карл Томський]], 1930) і «Свято Унірі» (Павло Долина, 1932). У 1930 році створюється Молдавський відділ «Українфільму», в 1934 - «Молдкінофототрест», а в 1936 - Управління кінофікації при РНК МАССР[1][3].
У 1962 році створено Спілку кінематографістів Молдавської РСР.
У 60-ті роки у молдавському кіно сильна історико-революційна тематика: «Останній місяць осені» (Вадим Дербенєв, 1965), «Маріанна» (Василь Паскару, 1967), «Сергій Лазо» (Олександр Гордон, 1967). Фільми на тему сучасності: «Звинувачуються у вбивстві» (Борис Волчек, 1969), «Десять зим за одне літо» (Валеріу Гажіу, 1969)[2].
На екрани в 1968 рік в кіно 1968 невеликим тиражем вийшла сильно відредагована версія фільму "Любити ..." (Михайло Калік).
70-і - 80-і[ред. | ред. код]
Виходить багато фільмів на патріотичну тему: «Ризик]]» (Василь Паскару, 1970), «Червона завірюху» (Василь Паскару, 1971), «Лаутари» (Еміль Лотяну, 1971), «Червоне сонечко» (Василь Паскару, 1972), «Мости» (Василь Паскару), «Останній гайдук» (Валеріу Гажіу, 1972), «Зарубки на згадку» (Микола Гібу і Михаїл Ізраїлів, 1973), «Дмитро Кантемир» (Володимир Іовіце і Віталій Калашніков , 1973) [2].
На тему сучасності виходять фільми: «Врятоване ім'я» (Віталій Дьомін та Дмитрий Моторний, 1972), «Будинок для Серафима »(Якоб Бургіу, 1973)[2].
Помітні фільми 80-х років: «Де ти, кохання?» (Валеріу Гажіу, 1980), « Жінка в білому» (Вадим Дербенєв, 1981), «Марія, Мірабела» (Іон Попеску-Гопо, 1981), «Маленька послуга» (Борис Конунов, 1984), «Таємничий в'язень »(Валеріу Гажіу, 1986).
Період незалежності[ред. | ред. код]
Після розпаду СРСР через брак фінансування кіновиробництво художніх фільмів зупинилося. Винятком стали фільми "Потяг до Каліфорнії", "Танго над прірвою", "Російський Рембо, або Дезертир", "Рікошет", "Повернення Титаніка" і "Чоловічий характер, або Танго над прірвою-2", зняті в копродукції із Росією.
У 2010 році у Великобританії вийшла комедія Тоні Хоукса «Теніс з молдаванами». У зйомках брали участь британські та молдавські кіноактори. Деякі сцени фільму знімалися в самій Молдавії.
У 2019 році на телеекрани вийшов перший серіал, знятий у Молдавії (спільне виробництво України, Молдови та Росії) — «Слідчий Горчакова».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Дисертація на тему «Ранні роки молдавського кіно» автореферат за спеціальністю ВАК 17.00.03 - Кіно-, теле- та інші екранні мистецтва | disserCat — електронна бібліотека ді... Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 квітня 2014.
- ↑ а б в г д БСЕ. Велика Радянська Енциклопедія (МО) (стор. 20) - ModernLib.Ru. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
- ↑ Нотатки про творчість кінорежисера Михайла Калика. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 квітня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Велика радянська енциклопедія, стаття "Молдавська РСР", розділ "Кіно".
| ||||||||||||||||
