Ламар Кроусон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ламар Кроусон
Народився 27 травня 1926(1926-05-27)[1]
Тампа, Флорида, США
Помер 25 серпня 1998(1998-08-25)[1] (72 роки)
Йоганнесбург, ПАР
Країна  США
Діяльність піаніст
Alma mater Рід-коледжd
Заклад Університет Кейптауна

Джон Ламар Кроусон (англ. John Lamar Crowson; 27 травня 1926(19260527), Тампа — 25 серпня 1998, Йоханнесбург) — американський піаніст.

Навчався в Портленді в Рід-коледжі, потім під керівництвом Артура Бенджаміна, за яким пішов у Королівський коледж музики, де згодом з 1957 р. викладав. У 1952 році отримав диплом лауреата на Міжнародному конкурсі імені королеви Єлизавети[2]. На ранньому етапі творчості виступав як соліст, в тому числі з такими диригентами, як Джон Барбіроллі, Даніель Баренбойм, П'єр Булез, Адріан Боулт, Колін Девіс і П'єр Монте.

Найбільшою мірою, однак, Кроусон отримав визнання як ансамблевий музикант, який виступав і записувався разом з кількома помітними камерними ансамблями, а також разом з такими солістами, як Жаклін дю Пре, Іцхак Перлман, Руджеро Річчі, Джанет Бейкер, Жерваз де Пейєр. Альфред Брендель в 1981 році назвав Кроусона «одним з кращих ансамблевих піаністів нашого часу»[3].

З 1972 року Кроусон жив і працював переважно в ПАР, в 1980 році зайняв посаду професора в Кейптаунському університеті, а в 1996 році отримав від цього університету ступінь почесного доктора. Серед його учнів був, зокрема, Стівен Де Гроте.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Ламар Кроусон [Архівовано 14 січня 2014 у Wayback Machine.]: Страница на сайте Международного конкурса имени королевы Елизаветы (англ.)
  3. Lamar Crowson [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]: Obituary. // The Independent, 10 September 1998. (англ.)