Артур Бенджамін
| Артур Бенджамін | |
|---|---|
| англ. Arthur Benjamin | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 18 вересня 1893[1][2][…] |
| Місце народження | Сідней, Австралія[1] |
| Дата смерті | 10 квітня 1960[2][3][…] (66 років) |
| Місце смерті | Лондон, Велика Британія[1] |
| Причина смерті | злоякісна пухлина |
| Громадянство | Австралія |
| Професії | піаніст, диригент, композитор, музичний педагог, кінокомпозитор |
| Освіта | Королівський коледж музики |
| Вчителі | Чарльз Вільєрс Стенфорд |
| Відомі учні | Joan Trimbled |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера |
| Заклад | Лондонський університет |
| Нагороди | |
Артур Леслі Бенджамін (англ. Arthur Leslie Benjamin; 18 вересня 1893, Сідней — 10 квітня 1960, Лондон) — австралійський композитор, педагог і піаніст.
Біографія[ред. | ред. код]
У 1911—14 роках навчався у Королівському музичному коледжі у Лондоні у Ч. Станфорда (композиція) і у Ф. Кліффа (фортепіано). У 1919—21 роках викладав гру на фортепіано у Сіднейській консерваторії. З 1922 року жив у Англії. Композиторську діяльність розпочав у 1924 році, поєднуючи її з викладанням і виконавством. З 1926 року — професор композиції у королівському музичному коледжі (серед його учнів Бенджамін Бріттен). У 1941—46 роках — диригент симфонічного оркестру у Ванкувері (Канада). Як піаніст виступав з виконанням власних творів. Популярна його «Ямайська румба» для 2 фортепіано.
- Твори
- опери — Чорт забирай її (The devil take her, 1931), Примадонна (1933), Повість про два міста (The tale of two cities, за Чарлзом Діккенсом, 1950), Тартюф (Лондон, 1964);
- телевізійна опера — Маньяна (1956);
- балет — Срібне весілля Орландо (Orlando's silver wedding, 1951);
- для оркестру — Симфонія (1945);
- для різних інструментів з оркестром — Концертіно для фортепіано з оркестром (1928), романтична фантазія для скрипки, альта і оркестру (1935), концерти — для гобоя і струн, оркестру (1942), для фортепіано з оркестром (1949), для гармоніки з оркестром (1953);
- камерні ансамблі — Пасторальна фантазія для струн, квартету (1924), соната для віолончелі і фортепіано (1945);
- для фортепіано — Сюїта (1927), п'єси;
- хори, пісні для вокальних ансамблів, романси;
- легка естрадна оркестрова музика, музика до спектаклів і кінофільмів.
Література[ред. | ред. код]
- «МЖ», 1958, No 15, с. 22.
- Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #132531151 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
