Легте Гайнсалу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Легте Гайнсалу
Lehte Hainsalu
Легте Гайнсалу в 2018 році. Фото: Альдо Лууд
Народилася 6 (31) жовтня 1938(1938-10-31) (85 років)
Хааслава, Тартуський повіт, Естонія
Громадянство Естонія Естонія
Діяльність письменник, драматург, сценарист
Alma mater Miina Härma Gymnasiumd і Тартуський університет
Мова творів естонська
Жанр проза, повість, оповідання, роман, казка, есе, публіцистика
Членство Спілка письменників Естонії
Нагороди Почесна громадянка Тарту, Біла зірка V класу, Орден Державного герба III і IV ступеня, Орден за заслуги

CMNS: Легте Гайнсалу у Вікісховищі

Легте Гайнсалу (ест. Lehte Hainsalu, 31 жовтня 1938, Гааслава, Тартуський повіт, Естонія) — естонська письменниця, журналістка і політик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 31 жовтня 1938 у муніципалітеті Гааслава, Тартуський повіт, Естонія.

Гайнсалу є одною із представниць естонської громадськості, що підписала так званий «Лист 40» [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.].

Вона належить до «Клубу 20 серпня» [Архівовано 16 серпня 2018 у Wayback Machine.], який об'єднав депутатів Верховної Ради Естонської Республіки 20 серпня 1991 року в ухваленні рішення про здобуття незалежності Естонської Республіки.

1956 закінчила Тартуську середню школу № 2, а 1961 — факультет історії в Тартуському державному університеті. З 1958 є членом Спілки письменників Естонії.

Працювала в газеті «ЕДАС», пізніше — на Тартуському машинобудівному заводі і викладала рідну мову в декількох школах Тарту.

Також протягом восьми років працювала в ETV Tartu і була автором сценарію декількох серіалів (наприклад, «Lapsesuu»). З 1981 по 1990 рік очолює Тартуське відділення Спілки письменників Естонії. У 1993-2003 викладала стилістику в Духовній академії в Тарту.

Опублікувала багато поетичних збірок, романів і дитячих книг, отримала численні літературні нагороди.

Визнана почесною громадянкою Тарту. Нагороджена орденом Білої зірки V класу, Орденом Державного герба III і IV ступеня, Орденом за заслуги.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

До 1980 написала понад 40 книжок і поетичних збірок, крім того з 1990 по 1992 була членом Верховної ради Естонської Республіки, головою Комітету з соціальних питань, а також заступником голови Фонду прав громадян Конституційних зборів.

Була серед 69 членів Верховної ради Естонської Республіки, які 20 серпня 1991 проголосували за Рішення про національну незалежність Естонії.

Збірки поезій[ред. | ред. код]

  • 1957 «Блошина квітка»
  • 1960 «Квіткові маяки»
  • 1966 «Жито в голові»
  • 1972 «Зсередини»
  • 1973 «Час в піщаній бурі» (сонети)
  • 1974 «Підземні води» (балади)
  • 1980 «Єдина ніч» (збірка)
  • 1986 «Приходьте подивитися на залізний місяць»
  • 1989 «Taped Party» (пісні)
  • 1994 «Довгий Герман»
  • 2003 «Діти, що літають на вітрі», вибрані вірші (у тому числі неопубліковані вірші)
  • 2008 «Майбутнє минулого» (вірші, засновані на Старому Завіті)
  • 2008 «Спів» (збірка)
  • 2009 «Максіміні»
  • 2011 «Весілля або свободи Прійї». Документальна балада. (Здобуття національної незалежності Естонії). — Творчість 2011, 8, с. * 1041—1049
  • 2013 «Без уваги»
  • 2014 «Світ закінчився»
  • 2016 «Офіціант», «Вечір»,

Дитячі книги[ред. | ред. код]

  • 1971 «Коли я один»
  • 1972, 1990 «10 тортів»
  • 1973 «Великий брат Маті і Маленька сестра Каті»
  • 1974 «Аннед і Марс»
  • 1984 «Дитина хоче розігнати клас»
  • 1992 «Марнославство»
  • 1994 «Ви ще боїтеся жабу?»
  • 1994 «Піккуріллі»
  • 1995 «Винний завод»
  • 1997 «З вуст в уста»
  • 1997 «Jette»
  • 1998 «Піммі»
  • 1999 «Сім капелюхів»
  • 2003 «Школа — це двокрапка»
  • 2003 «Саншайн»
  • 2003 «Маленький гігант»
  • 2005 «Лемміко, старший син»
  • 2004—2006 підручник для дитячих садків і початкових класів «Я сам» (12 книг + карткова гра «Jonnakas Jott»)
  • 2007 «Майстер Великого Шва»
  • 2007 «Сліпий охоронець»
  • 2008 «Маленький білий»
  • 2008 «Dogfight»
  • 2009 «Грати в щось»
  • 2011 «Виклик»
  • 2011 «Одинадцять до одного» (збірка книг, присвячених онукам)
  • 2015 «Три леопарди»
  • 2016 «Три тисячі хутра і сміливих»

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

  • 1981 Нагорода журналу «Looming»
  • 1983 Літературний приз ім. Едуарда Вільде
  • 1985 Нагорода журналу «Looming»
  • 1987 Нагорода Ф. Тугласа Новела
  • 1992 Поетична премія К. Е. Соуді
  • 1996 Конкурс роману Естонії, другий приз
  • 1998 Літературний приз ім. Едуарда Вільде
  • 2000 Премія 3-го Естонського національного конкурсу.
  • 2001 Орден Білої зірки 5-го ступеня
  • 2002 Національний орден 4-го ступеня
  • 2006 Державний герб III класу
  • 2012 Почесна громадянка Тарту
  • 2012 Великий Святвечір BG Forselius Society
  • 2015 Почесний опікун Товариства Ванемуйне

Література про авторку[ред. | ред. код]

  • 2004 Valeria Ränik, "Miski peab olema püha" Raamat Lehte Hainsalust
  • 2008 Valeria Ränik, "Viis aastat vanemaks" Raamat Lehte Hainsalust 2
  • Oskar Kruus: Peeglist ja kildudest, päikesest ja vastuhelgist, in: Looming 7/1960, S. 1108–1111.
  • Ivar Grünthal: Aegumata õnn, in: Mana 2-3/1961, S. 203–206.
  • Valeeria Villandi: Kristallpuhta kangelase lugu, in: Keel ja Kirjandus 3/1968, S. 186–187.
  • Ruth Mirov: Pähkliotsijast, in: Keel ja Kirjandus 2/1973, S. 114–116.
  • Endel Mallene: Kuidas hommikul edasi elada?, in: Looming 12/1982, S. 1704.
  • Ine Viiding: Kuidas vastata antud küsimusele, in: Kirjanduse Jaosmaa 1983. Tallinn: Eesti Raamat 1985, S. 164–169.
  • Peeter Olesk: Mis on kõige taga?, in: Looming 10/1988, S. 1431–1432.
  • Asta Põldmäe: Pimeduse üksikjuht, in: Keel ja Kirjandus 10/1988, S. 610–617.
  • Ain Kaalep: Visand Lehte Hainsalust, in Sirp ja Vasar 28. Oktober 1988.
  • Tiit Kändler: Kes te märgatud olete, in: Looming 5/1989, S. 699–700.
  • Lehte Sööt on jälle Lehte Hainsalu, in: Postimees 23. Januar 1993.
  • Intervjuu Lehte Hainsaluga, in: Keel ja Kirjandus 10/1998, S. 704–708.
  • Veiko Märka: Filoloogia või žurnalism, feminism või seksism?, in: Vikerkaar 1/2000, S. 109–112.
  • Urmas Vadi: Kurikael Wiedemann, in: Looming 3/2000, S. 464–466.
  • Eeva Park: Läbi kaleidoskoobi, in: Looming 3/2000, S. 466–467.
  • Ele Süvalep: Ahel ja tee, in: Keel ja Kirjandus 6/2002, S. 440–443.
  • Oskar Kruus: Romaan Eesti riigi idee idanemisest, in: Akadeemia 8/2002, S. 1750–1755.
  • Valeria Ränik: Lehte Hainsalu: Miski peab olema püha. Tartu: s.n. 2004. 263 S.

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]