Лелека африканський
| Лелека африканський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Лелека африканський у зоопарку Сан-Дієго
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ciconia abdimii Lichtenstein, 1823 | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лелека африканський[2] (Ciconia abdimii) — вид птахів родини лелекових (Ciconiidae). Вид названий на честь турецького губернатора Бея Ель-Арнаута Абдіма (Bey El-Arnaut Abdim) (1780—1827).[3]
Поширення[ред. | ред. код]
Субендемік Африки (ареал включає майже всю Африку та невелику ділянку південно-західній Аравії).
Опис[ред. | ред. код]
Лелека африканський — один із найдрібніших лелек, довжина 75-81 см, маса до 1,3 кг[4]. Типове забарвлення дуже схоже з чорним лелекою, але має більш короткий, тонкий і прямий дзьоб оливкового кольору, порівняно короткі зеленуваті ноги з червоними лапами і «колінами», голе синє з червоним обличчя. У польоті добре відрізняється білими спиною і надхвостям.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Гніздиться навесні, в сезон дощів, в смузі саван і напівпустель між Сахарою і екватором, зимує в саванах на південь від екватора, коли там настає вологий сезон. Зв'язок появи птахів з початком сезону дощів давно помічена людьми. «Найсухопутніший» з дрібних лелек, звичайний, групами полює в саванах, агроландшафтах.
Основу раціону становлять великі комахи, особливо саранові. Ці лелеки люблять годуватися перед фронтом пожежі, ловлячи сполоханих комах, або вже на попелищі, збираючи обгорілих безхребетних і дрібних хребетних[5]. Як і єгипетські чаплі, супроводжують стада копитних.
Дощові лелеки гніздяться колоніями, рідше поодинці на деревах, обривах, уступах скель. Кладку з 1-3 яєць насиджують до місяця, вигодовування триває 2 місяці. У неволі ці лелеки доживали до 21 років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2012). Ciconia abdimii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ciconia abdimii, Lincoln Park Zoo. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2014.
- ↑ Abdim's Stork Animal Bytes. SeaWorld. Архів оригіналу за грудень 27, 2013. Процитовано 27 грудня 2013.
- ↑ «Abdim's Stork Fact Sheet, Lincoln Park Zoo». Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 27 січня 2014.
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
