Екватор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

На туристичних маршрутах часто відмічають лінію екватору

Еква́тор (також рівноде́нник^[1] рос. эква́тор, англ. equator, нім. Äquator m) - це уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного тіла) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний екватор – лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки екватору мають географічну широту 0^о. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Широта екватору є, за визначенням, 0°. Довжина екватору Землі складає 40 075 696м

Сонце під час річного руху відносно Землі перетинає лінію екватору двічі на рік: під час весняного сонцестояння та осіннього рівнодення (в березні та вересні відповідно). В ці дні сонячні промені падають на екватор перпендикулярно.

Біля екватору майже немає сутінків. Перехід від дня до ночі та навпаки триває лише декілька хвилин. Також в цих місцевосцях кількість світлих і темних годин на добу майже не змінюється протягом року, на відміну від більш північних або південних регіонів.

[ред.] Розрізняють

Геодезичний екватор – слід від перетину поверхні референц-еліпсоїда площиною, яка проходить через його центр і розташована перпендикулярно до його малої осі.

Небесний екватор – велике коло небесної сфери, яке лежить у площині, перпендикулярній до осі світу.

Геомагнітний екатор - лінія перетину земної поверхні площиною, яка проходить через центр Землі перпендикулярно осі її однорідної намагніченості.

Магнітний екватор - геометричне місце точок на земній поверхні, в яких магнітне схилення дорівнює 0.

[ред.] Джерела інформації

1. ↑ Рівноденник у Великому тлумачному словнику сучасної української мови

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3

[ред.] Дивіться також

• Широта
• Довгота