Лемінги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лемінги
Lemmus lemmus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Родина: Хом'якові (Cricetidae)
Підродина: Щурові (Arvicolinae)
Триба: Lemmini
Роди

Лемінги (Lemmini Gray, 1825) — триба з чотирьох родів гризунів, що входять до підродини щурових (Arvicolinae) родини хом'якові (Cricetidae).

систематика і філогенія[ред.ред. код]

до складу триби звичайно відносять чотири роди:

  • (Dicrostonyx) "копитні лемінги"
  • лемінг (Lemmus) "справжні лемінги"
  • (Synaptomys) "болотяні лемінги"
  • (Myopus) "лісові лемінги"

Раніше до "лемінгів" відносили також рід Dicrostonyx ("копитні лемінги") та рід Lagurus (строкатка, нерідко як "степові лемінги"), проте тепер їх розглядають у інших трибах.

Викопні лемінги відомі з пліоцену в Північній Америці. На території України знайдені рештки в плейстоценових відкладеннях.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

У всіх лемінгів щільна статура, короткі ноги і хвіст, маленькі, приховані в хутру вуха. Довжина тіла 10-15 см, хвоста — до 2 см, маса — 20-70 грамів. Забарвлення однобарвне, сіро-коричневе або строкате. У деяких лемінгів взимку хутро сильно світлішає або біліє, а кігті на передніх лапках розростаються, набуваючи форми копитоласт.

Спосіб життя і живлення[ред.ред. код]

Лемінги населяють тундру і частково лісотундри Євразії і Північної Америки, а також прилеглі острови Північного Льодовитого океану. Активні круглий рік. Зиму часто проводять в гніздах, влаштованих прямо на землі під снігом, харчуючись прикореневими частинами рослин. Деякі види здійснюють сезонні міграції на літні «пасовища». Харчуються осоками, чагарничками і мохами, частенько сильно виїдаючи навколишню рослинність. За добу лемінг з'їдає удвічі більше, чим важить сам, а за рік — близько п'ятдесяти кілограмів рослинних кормів. Годується лемінг цілий день з невеликими перервами; деякі види запасають корми на зиму.

Соціальна структура і розмноження[ред.ред. код]

Як правило, ведуть одиночний спосіб життя. Для деяких видів лемінгів взимку характерна скупченість в гніздах; у безсніжний період у самок з виводками часто виражена територіальність, а самці безладно пересуваються у пошуках їжі. Самка народжує до 6 разів на рік в середньому по 5-6 дитинчат; при великій кількості кормів лемінги розмножуються навіть під снігом. Молоді самки можуть принести свій перший приплід у віці всього 2-3 місяців. Самці статевої зрілості досягають на 6-8 тижні. Тривалість життя — 1-2 роки.

Самогубство лемінгів[ред.ред. код]

Дуже поширене хибне уявлення про те, що раз в декілька років лемінги здійснюють масове самогубство. Вважається, що в окремі роки, коли їх чисельність різко зростає, лемінги слідують зграєю, або за одним - «провідником», до западини або до води, де і гинуть. Насправді лемінги не є стадними, зграєвими або суспільними тваринами, вони переміщуються кожен сам по собі і не слідують за ватажками. Схоже, міф про групове самогубство був створений ще у 19 столітті, коли вчені відмітили раптові скорочення популяцій лемінгів, яким не знаходили пояснення. У 1908 році Артур Мі (Arthur Mee) вирішив, що «масове самогубство» вдало вписується в цю ситуацію і опублікував такий варіант в своїй дитячій енциклопедії.

Згодом, така версія широко поширилася після виходу фільму «Біла пустка», де сцена масового самогубства лемінгів була повністю постановочною і не була знята в живій природі. Проте, враження від цього фільму зіграло велику роль в уявленні людей про лемінгів. Частково це уявлення про життя і смерть гризунів було відбите в комп'ютерній грі Lemmings, що вийшла в 1991 році і в сюжетах німецького комікса Nichtlustig.

Коливання чисельності лемінгів, очевидно, пов'язані з їх вмінням надзвичайно швидко розмножуватися за сприятливих погодних умов і при великій кількістості їжі — в «урожайним» рік. Що, в свою чергу, може пояснюватися відсутністю згубних заморозків і достатньою кількістю опадів в літню пору року. У несприятливий рік, восени, лемінги вимушені шукати собі їжу. Вони починають поїдати навіть отруйні рослини і нападати на крупніших тварин. Пошуки їжі вимушують лемінгів здійснювати масові міграції величезними територіями. Зазвичай вони рухаються поодинці, масові їх скупчення спостерігаються лише біля водних перешкод. Частина лемінгів тоне, хоча в цілому вони вміють непогано плавати.

Зростання кількості лемінгів збільшує і популяцію хижаків, що харчуються ними, у тому числі песця, горностая, білої сови. Коли популяція лемінгів невелика, цим птахам і тваринам доводиться шукати іншу здобич. Біла сова навіть не відкладає яйця, якщо лемінгів недостатньо, щоб прогодувати пташенят, а песці масово покидають тундру і вирушають полювати в ліси. Таким чином, життєвий цикл багатьох полярних тварин залежить від цього невеликого гризуна.

Господарське значення[ред.ред. код]

Лемінги — основна їжа песця і багатьох інших полярних тварин і птиць. Переносять збудників ряду вірусних захворювань.


Література[ред.ред. код]

Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.

Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.