Лужицька марка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марка Лужиці

Лужицька марка або Маркграфство Лаузіц (нім. Mark(grafschaft) Lausitz) — марка Священної Римської імперії на кордоні з Польським королівством, що існувала з X по XIV століття.

Територія на схід від Сорбської марки, населена слов'янськими племенами лютичей, була завойована саксонським герцогом Геро Залізним до 963. Після повстання слов'ян 983 у північній частині марки, що залишилася під владою саксонських герцогів, Лужиця стала називатися Східною маркою (Саксонською) (Ostmark).

У 1002 Лужиця була завойована польським князем Болеславом Хоробрим[1], але при імператорі Конраді II у 1031 і 1032 знову увійшла до складу імперії. За імператора Карла IV Лужиця увійшла до складу земель Чеської корони.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Barański, pp. 75-6

Література[ред.ред. код]

  • Barański, Marek Kazimierz.Dynastia Piastów w Polsce.Warszawa; Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005.
  • Timothy Reuter.Germany in the Early Middle Ages 800–1056. New York: Longman, 1991.
  • James Westfall Thompson.Feudal Germany, Volume II. New York: Frederick Ungar Publishing Co., 1928.