Лужиця
Лужиця (нім. Lausitz, в.-луж. Łužica, н.-луж. Łužyca, пол. Łużyce, чеськ. Lužice) — історична область між ріками Бобром, Квізою та Ельбою в Східній Німеччині (землі Саксонія і Бранденбург), південно-західної Польщі (Нижньосілезьке воєводство), а також на півночі Чехії.
Зміст |
[ред.] Опис
Назва походить від сорбського слова Лужиця, що означає болото\калюжа.
Корінне населення Лужиці — невеликий слов'янський народ лужицькі серби або сорби, розмовляють сорбськими мовами (верхньолужицька та нижньолужицька) усі добре володіють німецькою мовою. Також живуть німці. Близько 20 тис. лужицьких сербів живе у Верхній Лужиці (земля Саксонія) та близько 40 тис. — у Нижній Лужиці (земля Бранденбург).
[ред.] Історичний поділ
Верхня Лузатія (Oberlausitz чи Hornja Luzica) сьогодні частина німецької землі Саксонія, за виключенням малої частини на схід від річки Нейсе (Neisse), яка сьогодні належить Польщі. Вона являє собою горбисту місцевість на південь до Lausitzer Bergland (Лузітанські/Лужицькі горби) біля кордону з Чехією, де місцевість переходить навіть в гористу формуючи Лузитанські гори (Лужицькі гори/Lausitzer Gebirge).
Земля Верхньої Лузатії характеризується родючістю, з її нескінченними горбами та стародавніми містами, такими як Bautzen, Gorlitz, Zittau, Lobau, Kamenz, Luban, Bischofswerda, Hoyerswerda, Bad Muskau. Багато сіл на півдні Верхньої Лузітанії являють собою приклади пристосування до наявних природних умов, т.з. Umgebindehauser, і мають напівдерев'яні будинки змішаного слов'яно- франконського типу. До них належать такі села: Niedercunnersdorf, Obercunnersdorf, Wehrsdorf, Jonsdorf, Sohland an der Spree, Taubenheim, Oppach, Varnsdorf чи Ebersbach.
Більшість території сучасної землі Бранденбург (Brandenburg) називається Нижня Лузітанія ((Niederlausitz чи Dolna Luzyca) і характеризується чисельними лісами та долинами, луками (звідси і «лужичі — лузітани»). Серед міст можна відзначити: Cottbus, Lubben, Lubbenau, Spremberg, Finsterwalde, та Senftenberg — Zly Komorow.
Між Верхньою та Нижньою Лузатіями знаходиться область названа Grenzwall, що означає «прикордонна стіна». В середні віки ця область мала захисні ліси, тому вона перешкоджала росповсюдженню міст, цивілізації та переміщенню військ.
Лузатія ніколи в своїй історії не складала єдиної адміністративної одиниці, чи держави. Верхня та Нижня Лузатія мають різну, проте в деяких аспектах подібну історію розвитку. Місто Cottbus найбільш чисельне в даному регіоні. В історичному плані Luckau виконує ролю столиці Нижньої Лузатії, а Bautzen — столиці Верхньої Лузатії.
[ред.] Історія
Слід відзначити, що сама назва міста Бранденбург (Brandenburg) - лузатського походження (Brennabor). Бреннабор є складне слово, що складається з двох слів: "бранити" (braniti) - тобто обороняти/чинити опір, та "бор" (bor), що означає фортеця. Воно тієї семантичної ніші, що і санскритське "пур" (pur). В сьогочасних англійській та німецькій мовах слово "бург" також означає фортецю.
Найвеличнішим артефактом, що полишили після себе середньовічні лузитанці/лужичі є кільцева фортеця Slawenburg Raddusch в Нижній Лузатії (Niederlausitz), збудована у 8- му столітті н.е. (сьогодні реконструйована в натуральому вигляді). Сорбська меншина, що дожила до сих пір і походить від древніх лузитанців/лужичів. Кільцева фортеця Радуща має висоту близько 9м, внутрішній діаметр близько 50м, а зовнішній - 70м.
В ранньому середньовіччі було багато подібних кільцевих фортець на території Лузатії. Вони мали земельно-дерев'яну конструкцію. Цікаво, що в якості дерева використовували молоді дуби (символічно, що лужичі, як різновид вендів, поклонялися вербі - лінден). Фортеця в Радуща має два тунельні входи, через які можна проникнути всередину.
Провінція Лузатія (Luzica, Lausitz) є своєрідним центром лузитанської культури, що являє собою різновид вендської. Близько 1200 років до н.е. венди через чисельні міграції розповсюдили культуру похоронних урн в різних частинах Європи, що змінило не тільки матеріальний світ, проте і духовний древнього континенту. Вендський народ Лузатії ніколи не був завойований кельтами (що поклонялися дубу), чи римлянами. Ось чому оригінальна мова вендів найкраще збереглася в Лузатії до сих пір.
[ред.] Сучасний стан
[ред.] Див. також
[ред.] Посилання
- Map of Ober and Nieder-Lausitz Lusatia c 1715. (details click bottom right)
- Sorbian Cultural Information
- Sorbian umbrella organization "Domowina"
- Sorbian internet portal
- Bautzen, an important Sorbian town
- Organization "Friends of Lusatia" in Czech Republic
- Карантанія. Венди та германці
