Луцій Елій Цезар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Луцій Елій Цезар
3415 - Athens - Stoà of Attalus - Aelius Verus - Photo by Giovanni Dall'Orto, Nov 9 2009.jpg
Народився 13 січня 101(0101-01-13)
Помер 1 січня 138(0138-01-01) (36 років)
Рим
сухоти
Ім'я при народженні Луцій Цейоній Коммод
Діяльність політик
Титул Цезар
Термін 136—138 роки
Батько Луцій Цейоній Коммод
Матір Елія Фунданія Плавтія
Рід Цейонії
Дружина Авідія Плавтія
Діти 2 сини та 2 доньки

Луцій Елій Цезар (*Lucius Aelius Verus Caesar, 13 січня 101 —1 січня 138) — державний та військовий діяч Римської імперії.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з етруського роду Цейоніїв. Син Луція Цейонія Коммода, консула 106 року. Завдяки своєму батькові увійшов до почту імператора Адріана. У 130 році призначаєтсья претором. У 136 році останній всиновив його, давши ім'я Луцій Елій Вер Цезар. Сучасники вважали, що Вер був або позашлюбним сином Адріана, або коханцем.

Того ж року призначається консулом (разом з Секстом Веттуленом Цивікою Помпеяном). Через декілька місяців Луцій Вер отримує посаду імператорського консула—пропретора у Паннонії. Тут у м. Карнутум очолює римські легіони. Протягом 136–137 років веде війни з племенами маркоманів та квадів. декілька разів спусошував прикордонні землі. В результаті на деякий час загроза з боку цих германців усунулася. У 137 році вдруге стає консулом (разом з Публієм Целієм Бальбіном Вібуллієм Пієм). Втім вже 1 січня 138 року Луцій Цезар сконав від сухот.

Література[ред.ред. код]

Був великим поціновувачем літератури, особливо поезії Овідія. За деякими відомостями особисто писав непогані вірші, що натепер не збереглися.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Авідія Плавтія

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Ioan Piso, «Zur Tätigkeit des L. Aelius Caesar in Pannonien». In: Ders., An der Nordgrenze des Römischen Reiches: ausgewählte Studien (1972–2003). Stuttgart 2005, S. 257–264, ISBN 3-515-08729-X
  • Guido Migliorati, Cassio Dione e l'impero romano da Nerva ad Antonino Pio — alla luce dei nuovi documenti, Milano 2003.
  • Dietmar Kienast, Römische Kaisertabelle, Darmstadii 1996, p. 326