Луї Мажорель
| Луї Мажорель | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Louis-Jean-Sylvestre Majorelle | ||||
_(4016928229).jpg) | ||||
| При народженні | фр. Louis Jean Sylvestre Majorelle | |||
| Народження |
26 вересня 1859 Туль | |||
| Смерть | 15 січня 1926 (66 років) | |||
| Нансі | ||||
| Поховання | Цвинтар Превільd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв | |||
| Діяльність | художник, дизайнер, кераміст, скляр | |||
| Напрямок | модерн | |||
| Вчитель | Aimé Milletd | |||
| Батько | Auguste Majorelled | |||
| У шлюбі з | Marie Léonie Jane Kretzd | |||
| Діти | Jacques Majorelled | |||
| Брати, сестри | Jules Majorelled | |||
| Роботи в колекції | Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Національна галерея Вікторії, Національний музей Швеції, Design Museum Gentd, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd[1], Клівлендський музей мистецтв, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Abelló Museumd, National Museum Paleis het Lood[2], musée de l'École de Nancyd і Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
 Луї Мажорель у Вікісховищі | ||||
Луї-Жан-Сильвестр Мажорель, відомий як Луї Мажорель (фр. Louis Majorelle; 26 вересня 1859, Туль — 15 січня 1926, Нансі) — французький художник, дизайнер, кераміст і проектувальник меблів. Представник стилю модерн.
Життєпис[ред. | ред. код]
Луї Мажорель народився в 26 вересня 1859. Його батько Огюст Мажорель(1825—1879) був майстром-меблярем і керамістом. Відомий тим, що виготовляв меблі у стилі XVIII століття.
У 1861 переїхав разом з сім'єю з Туля в Нансі[3]. Луї вивчав живопис у Школі витончених мистецтв Нансі у Теодора Луї Девільї. Впродовж двох років працював у цій же школі, а в 1877 переїхав у Париж. Після смерті батька в 1879 Луї Мажорель перервав навчання і повернувся в Нансі для керівництва сімейної фабрикою, що виготовляла меблі і фаянсовий посуд.
З 1890 під впливом Еміля Галле і Анрі ван де Вельде Мажорель звернувся до «нового стилю», передусім у виготовленні меблів обтічних форм з плавно вигнутими лініями («лінії Обріста»), які були прозвані критиками «удар бича». Після «Міжнародної виставки сучасних декоративних і промислових мистецтв» у 1925 в Парижі, що ознаменувала народження стилю ар-деко, Луї Мажорель звернувся до прямих ліній і строгих геометричних форм. Як і Галле він застосовував рельєфну різьбу, техніку маркетрі з тонуванням і гравіруванням, інкрустацію перламутром і золотою фольгою.
Окрім проектування меблів Мажорель багато займався керамікою, використовуючи люстрові і сольові глазурі, розпис; проектував інтер'єри і вітражі. Його мистецтво стало важливою частиною художніх досягнень Школи Нансі[4].
7 квітня 1885 Мажорель одружився з Марі Джейн Леоні — донькою директора муніципальних театрів в Нансі. У 1886 народився їх син, Жак Мажорель, який згодом також став художником[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Настінна шафа. Художній музей Волтерс -
Крісло, 1900. Художній музей Карнегі -
Секретер, 1900. Музей мистецтв Індіанаполіса -
Стіл, 1902. Музей Брьохана
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://collections.mnbaq.org/fr/artiste/600004469
- ↑ Bovenblad met bruin marmeren afdekplaat, behorend bij ladenkast of chiffonnière, genre Louis XV op vier cabriolepoten — 1875.
- ↑ Neues allgemeines Künstler-Lexicon; oder Nachrichten von dem Leben und den Werken der Maler, Bildhauer, Baumeister, Kupferstecher etc. Bearb. von Dr. G. K. Nagler. München, E.A. Fleischmann, 1835-52
- ↑ Власов В. Г.. Стили в искусстве. В 3-х т. — СПб.: Кольна. Т. 3. — Словарь имен, 1997. — С.5
- ↑ The Grove Encyclopedia of Decorative Arts: Oxford University Press, USA. — In 2 Vol. — 2006. — Vo2. 1. — Р. 73