Львівська дитина (бронеавтомобіль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бронеавтомобіль "Львівська дитина"
Люди біля панцирника
Люди біля панцирника
Історія використання
На озброєнні 1920—1921/22
Війни Польсько-радянська війна 1920
Історія виробництва
Розробник Львів
Виробник Польща Польща, ремонтні майстерні
Виготовлення 14 липня 1920
Виготовлена
кількість
1
Характеристики
Вага бл. 7000 кг
Довжина 6,2 м
Ширина 3,0 м
Висота 2,0 м
Обслуга 6

Броня 9 мм залізна плита, піхотні щити
Лоб: 9 мм
Борт: 9-3 мм
Корма: 3 мм
Дах: 3 мм
Днище: 3 мм
Головне
озброєння
1×37 мм гармата [Puteaux SA 18]
Другорядне
озброєння
2-4×7,62 мм кулемети MG-08 Максим
Двигун карбюраторний, рядний, 4 циліндровий мотор Packard, 5,7 л
32 к.с.
Трансмісія 5-ступенева КП (без заднього ходу), ланцюговий привід задніх коліс
Підвіска 4×2
Паливо бензин
Швидкість шосе: 30 км/год.

Панцирник «Львівська дитина» (пол. Lwowskie dziecko) належав до саморобних панцирників епохи польсько-російської війни.

Через загрозу Львову з боку кінармії Будьонного в місті імпронізовано почали виготовляти панцирники на шасі 3-тонної вантажівки Packard серії Е чи D. Після панцирника Буковського у серпні 1920 у майстерні військових кошар на вулиці Янівській заклали панцирник «Львівська дитина».

Частину корпусу покрили панцирними німецькими піхотними щитами зразка 1916 року. Від панцирника Буковського він відрізнявся формою з сильно заломленими поверхнями верхньої частини. Озброєння складалося з двох кулеметів у лобовому й кормовому листах, гарматою у поворотній башті. Будівництво завершили до 19 вересня 1920 року, коли безпосередня загроза місту минула. Панцирник залишився в місті та участі у військових діях не брав. У березні 1921 панцирники «Львівська дитина» і Буковського ввійшли до складу 6-го бронедивізіону, де їх використовували для навчальних цілей. Після розформування дивізіону панцирник після 1922 розібрали.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Janusz Magnuski, «Samochody pancerne Wojska Polskiego 1918—1939», WiS; Warszawa 1993