Бронеавтомобіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Броньовик австрійської армії, 1906

Бронеавтомобі́ль також Панцерник — бойова броньована машина, призначена для розвідки і зв'язку. Бронеавтомобілі бувають легкі, середні і важкі. Легкі бронеавтомобілі оснащуються кулеметами, важкі та середні — гарматами та кулеметами. Бронеавтомобіль розвиває швидкість 50—90 км/год, екіпаж 2—6 чол. Першим панцирним автомобілем вважають панцирний автомобіль Charron-Girardot-Voigt, панцирником Motor War Car, яких презентували весною 1902 року.

В громадянську війну бронеавтомобіль був засобом підтримки піхоти і кінноти, в Другу світову війну використовувався для бойового забезпечення військ.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М.: Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 597. — ISBN 00101-030. (рос.)
  • Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.