Літаючий туалет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Літаючі туалети після того, як їх використали (наповнили) і викинули в нетрях Кібера в Найробі, Кенія

Літаючий туалет — жартівлива назва поліетиленового пакета, який використовується як простий пристрій для збору людських фекалій, коли бракує належних туалетів і люди змушені практикувати відкриту дефекацію. Наповнені та зав'язані поліетиленові пакети потім викидають у канави або на узбіччя. Особливо пов'язані з нетрями, їх називають літаючими туалетами, «бо, наповнивши, їх викидають якнайдалі».[1]

Використання[ред. | ред. код]

Летаючі туалети та інші відходи в нетрях у Кап-Гаїтієні, Гаїті.

Літаючі туалети особливо асоціюються з нетрями навколо Найробі, Кенія, особливо з Кіберою. Згідно зі звітом Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, оприлюдненим у Кейптауні 9 листопада 2006 року, «двоє з трьох людей [у Кібере] вважають літаючий туалет основним доступним для них способом утилізації екскрементів». Це суперечить звіту уряду Кенії, який вказує, що 99 % жителів Найробі мають доступ до санітарних послуг.[2] У звіті ПРООН обвинувачують бюрократів і політиків у табу, що обговорюють туалети[3], тоді як інші бачать небажання влади Найробі офіційно оформити те, що вони характеризують як «незаконне поселення».[4]

Схожою концепцією в Сполучених Штатах є «бомба для вантажівок», описана у звіті ЗМІ як практика індустрії вантажних перевезень мочитися в пластикові пляшки та викидати їх з автомобіля як альтернатива зупинці вантажівки або використанню засобів на зупинках.[5]

Проблеми[ред. | ред. код]

Купи поліетиленових пакетів збираються на дахах і приваблюють мух. Деякі з них від удару розриваються та/або забивають дренажні системи. Якщо вони потраплять на розбиті водопровідні труби, падіння тиску води може спричинити засмоктування вмісту у водопровідну систему.[6] Люди також можуть постраждати від сумок, оскільки їх кидають наосліп.[4] У сезон дощів дренаж, забруднений екскрементами, може потрапляти в помешкання; деякі діти навіть плавають у ньому.[4] Такий тісний контакт викликає страх перед такими захворюваннями, як діарея, шкірні захворювання, черевний тиф і малярія.

Практика справляти нужду на вулиці, далеко від дому, особливо в темний час доби, викликає занепокоєння і за особисту безпеку, особливо у дівчат і жінок.[4]

У 2009 році компанія Rift Valley Railways назвала літаючі унітази, викинуті на залізничну колію в Кібері, причиною сходження вантажного поїзда з рейок, у результаті якого загинуло двоє людей.[7]

Підходи до альтернатив[ред. | ред. код]

Громадські санітарні блоки[ред. | ред. код]

Кілька некомерційних організацій запустили кампанію «Зупиніть літаючі туалети» в Кенії, використовуючи крилатий логотип і спонсоруючи забіги за участю відомих кенійських марафонців.[8] Будівництво трьох санітарних блоків (громадських туалетів) у Кіамбіу, нетрях Найробі з 40 000 до 50 000 жителів, зменшило використання літаючих туалетів і, таким чином, зменшило засмічення дренажної системи та спалахи холери та діареї. Громадські туалети, побудовані неурядовою організацією Maji na Ufanisi, що базується в Найробі, вимагають плату за користування, але вони досить популярні.[9]

Біорозкладні пластикові пакети, що містять дезінфікуючий засіб[ред. | ред. код]

Шведська компанія Peepoople розробила більш досконале та безпечніше мобільне санітарне рішення, яке схоже на простоту літаючих туалетів і використовує пластикові пакети: їхня туалетна сумка називається «Peepoo bag» і є «персональною одноразовою сумкою, самодезінфікуючим, повністю біорозкладним туалетом».[10]

Наповнений мішок PeePoo приблизно через місяць у ґрунті саду в Німеччині

Ця сумка використовується в гуманітарних організаціях, школах і міських нетрях у країнах, що розвиваються, наприклад у Кенії.[11][12]

Контейнерна санітарія[ред. | ред. код]

Контейнерна каналізація є ще одним портативним варіантом для поселень з низьким рівнем доходу, де каналізаційні системи неможливі. Відходи збирають у контейнери, які можна герметично закривати та вивозити на утилізацію. Таким чином, користувачам не потрібно самостійно обробляти екскременти (що є ключовим критерієм для «покращеної санітарії»).[13] В одному пілотному дослідженні в Кап-Гаїтьєні, Гаїті, контейнерна санітарія майже виключила використання летючих туалетів і відкриту дефекацію.[14] Проте, як правило, існують витрати, пов'язані з установкою та транспортуванням цих контейнерів, що може стати перешкодою для їх використання серед громад з низьким рівнем доходу.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Whitaker, Mark. 30 June 2007. «Why Uganda hates the plastic bag.» BBC News. Retrieved 28 September 2007.
  2. ↑ Davies, Richard (9 листопада 2006). Kibera: Home of the flying toilet. iafrica.com. Архів оригіналу за 7 січня 2008.
  3. ↑ «The taboo that kills 2 million kids a year» [Архівовано 2014-10-18 у Wayback Machine.]. Foreign Policy, 10 November 2006
  4. ↑ а б в г KENYA: Flying Toilets Still Airborne. Inter Press Service. 14 листопада 2006. Архів оригіналу за 14 листопада 2006. Процитовано 16 листопада 2006.
  5. ↑ Llanos, Miguel (2 June 2005). Urine trouble, some states warn truckers. msnbc.com. Retrieved 17 June 2012.
  6. ↑ «Clean water is a right», The Economist, 9 November 2006
  7. ↑ Koross, Kibiwott (22 грудня 2009). 'Flying toilets' to blame for crash. Daily Nation.
  8. ↑ Maharaj, David (16 липня 2004). Squalor everywhere, but still this is a neighborhood. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 12 жовтня 2004.
  9. ↑ cronin, victoria; Guthrie, Peter (June 2011). Alternative approaches to slum upgrading in kibera,Nairobi. Proceedings of the Institution of Civil Engineers – Urban Design and Planning. 164 (2): 129—139. doi:10.1680/udap.2011.164.2.129.
  10. ↑ Wheaton, A. (2009). «Results of a medium-scale trial of single-use, self-sanitising toilet bags in poor urban settlements in Bangladesh». Deutsche Gesellschaft für Technische Zusammenarbeit GmbH (GTZ), Dhaka, Bangladesh
  11. ↑ Owako, E. (2012). Nyando peepoo trial project report. Kenya Red Cross, Kenya
  12. ↑ Naeem, K., Berndtsson, M. (2011). Peepoo Try Pakistan — Sindh Floods, November 2011. UN-HABITAT, Pakistan
  13. ↑ Sanitation. JMP. WHO UNICEF. Процитовано 13 серпня 2018.
  14. ↑ Tilmans, Sebastien; Russel, Kory; Sklar, Rachel; Page, Leah; Kramer, Sasha; Davis, Jennifer (April 2015). Container-based sanitation: assessing costs and effectiveness of excreta management in Cap Haitien, Haiti. Environment and Urbanization (англ.). 27 (1): 89—104. doi:10.1177/0956247815572746. ISSN 0956-2478. PMC 4461065. PMID 26097288.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Звіт ПРООН про санітарію, сторінки 38-39 — це бічна панель «Літаючі туалети» Кібери — серйозне нехтування водопостачанням і санітарією в бідних районах Найробі"
  • «Літаючі туалети», фоторепортаж про літаючі туалети та центр здоров'я AMREF на BBC
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Літаючий_туалет&oldid=41765366