Литовський Марк Зіновійович
| Литовський Марк Зіновійович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Литовський Маркс Зіновійович |
| Народився |
17 серпня 1940 (83 роки) Черкаси |
| Громадянство |
 Україна |
| Місце проживання | Каліфорнія, США |
| Діяльність | політик |
| Посада | міський голова Черкас |
| Термін | 1992–1994 роки |
| Попередник | Володимир Соколовський |
| Наступник | Володимир Олійник |
Лито́вський Марк Зіновійович (справжнє ім'я — Литовський Маркс Зіновійович[1]; народився 17 серпня 1940[2], Черкаси) — міський голова міста Черкас у 1992–1994 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1940 року в Черкасах, батьки — уродженці Черкаської області. Має вищу освіту.
Протягом п'яти років був завідувачем Черкаського міськкомунгоспу. З 1975 до 1992 року — директор Черкаського авторемонтного заводу.
Після відставки Володимира Соколовського за станом здоров'я, 3 листопада 1992 року 108 голосами депутатів Черкаської міської ради Литовський був обраний головою міськради та міськвиконкому. Його правління в місті ознаменувалося масштабною приватизацією майнових комплексів, підприємств, магазинів, закладів громадського харчування, зростанням бізнесу та злочинності[3]. Литовський відзначився як гарний господарник, який не любив брати участь у мітингах[4] та не був сильним у політичних іграх[5].
На виборах міського голови 1994 року Литовський користувався підтримкою управлінського апарату, позиціонував себе як захисник знедолених та мав негласну підтримку комуністів і соціалістів. У першому турі 26 червня Литовський посів перше місце серед п'ятьох кандидатів, проте 10 липня 1994 році у другому турі він програв своєму заступнику Володимиру Олійнику (26,8% проти 33,9%)[3]. 11 липня Марк Литовський подав заяву про фальсифікації, але комісія залишила її без розгляду. 12 липня Володимир Олійник здійснив спробу захопити кабінет міського голови, внаслідок чого між ним та Марксом Литовським виникла бійка. Того ж дня міська виборча комісія офіційно визнала Олійника міським головою, а спроба провести перевірку бюлетенів призвела до сутички за участі представників міліції, спецпідрозділу «Беркут» та одного з кримінальних угрупувань[6]. Після виборів з липня до лютого 1995 року Литовський безрезультатно оскаржував результати виборів у судах: міська виборча комісія та сам Олійник ігнорували рішення судів та протести прокуратури. 1995 року питання навіть розглядала Верховна Рада, проте не прийняла ніякого рішення[1][3].
Після поразки на виборах працював начальником Управління майна області Черкаської ОДА[7].
Емігрував до Сполучених Штатів Америки, певний час працював менеджером станції технічного обслуговування, після чого вийшов на пенсію[4]. Станом на 2008 рік проживав у Лос-Анджелесі[2], пізніше переїхав до міста Санта-Моніка[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Стенограма засідання Верховної Ради України від 15 лютого 1995 року. Архів оригіналу за 26 жовтня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
- ↑ а б Mark Litovskiy — United States Public Records, 1970–2009 [Архівовано 26 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в Бура, Тетяна (22.11.2006). Чоловічі бої за найвище крісло в місті. Прес-Центр. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 11.11.2015.
- ↑ а б Знайко, Катерина (31.08.2011). Маркс Литовський — на берегах Потомака, Людмила Конарєва — на берегах Неви. Молодь Черкащини № 35 (5079). с. 3. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11.11.2015.
- ↑ Куляєв, Сергій (01.04.2015). Екскурс в історію: як Олійник став мером Черкас (ч. 2). Вікка. Архів оригіналу за 12 вересня 2015. Процитовано 11.11.2015.
- ↑ Хроніки сучасної України / Київський центр політичних досліджень та конфліктології. — К. : Основні цінності, 2001 — Т. 1 : 1993–1994. — 2001. — С. 106.
- ↑ Офіційна Україна сьогодні. — К.: «К. І.С.», 1997. — С.405
- ↑ Mark Litovskiy — Whitepages (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Литовський Марк Зіновійович // Хто є хто в українській політиці. — Вип.1. — К.: «К. І.С.», 1995. — С.96
| Попередник: | Міські голови Черкас 1992 — 1994 |
Наступник: |
| Соколовський Володимир Євсейович |
Олійник Володимир Миколайович |
|
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |