Мавзолей Сунь Ятсена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мавзолей Сунь Ятсена

32°03′51″ пн. ш. 118°50′53″ сх. д. / 32.06441666669477542° пн. ш. 118.84826944446778896° сх. д. / 32.06441666669477542; 118.84826944446778896Координати: 32°03′51″ пн. ш. 118°50′53″ сх. д. / 32.06441666669477542° пн. ш. 118.84826944446778896° сх. д. / 32.06441666669477542; 118.84826944446778896
Країна  КНР
Розташування Нанкін
Xuanwu Districtd
Тип мавзолей
Архітектор Lü Yanzhid

Мавзолей Сунь Ятсена. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
Мавзолей Сунь Ятсена
Мавзолей Сунь Ятсена
Мавзолей Сунь Ятсена (Китайська Народна Республіка)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мавзолей Сунь Ятсена (спрощ.: 中山陵; піньїнь: Zhōngshān líng) — пам'ятник-усипальниця, присвячений лідеру китайської демократичної революції та «батьку нації» Сунь Ятсену.

Історія та опис[ред. | ред. код]

Розташований на місцевості від підніжжя до вершини другого піку гори Цзицзіньшань у Нанкіні — столиці китайської провінції Цзянсу. Відповідно до заповіту Сунь Ятсена, його тіло було забальзамовано в Пекінському шпиталі й тимчасово розміщено в меморіальній залі храму Лазурових Хмарин на горі Сяншань.

Будівництво мавзолею почалось у січні 1926 року й було завершено навесні 1929. Керівником проекту був архітектор Люй Яньчжі, який невдовзі раптово помер. 1 червня 1929 року відбулось поховання труни з тілом Сунь Ятсена, а зведення й оформлення решти комплексу було завершено до 1931 року[1].

В основу композиції комплексу було покладено класичну архітектуру Стародавнього Китаю в поєднанні з застосуванням західних архітектурних проектних і будівельних методів, у результаті чого мавзолей став невід'ємною частиною гірської панорами й навколишнього ландшафту. 1961 року Національний підрозділ із захисту культурних пам'яток включив мавзолей до списку ключових пам'яток Китаю[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 南京地方志编纂委员会 (编). 南京建筑志. 北京: 方志出版社. 1996211-216: . ISBN 7-80122-080-3
  2. 卢海鸣. 南京民国建筑评析. 上海城市管理. 2002, (2)

Джерела[ред. | ред. код]