Мазниченко Олександр Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Борисович Мазниченко (нар. 30 вересня 1954, с.Горенка, Київська область) – український дипломат, перекладач. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу.

Мазниченко Олександр Борисович
Народився 30 вересня 1954(1954-09-30) (69 років)
c.Горенка, Київська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність дипломат, перекладач
Alma mater Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 вересня 1954, с.Горенка, Київська область.

1971–1972 – працював у Горенській середній школі.

1977 – закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, факультет романо-германської філології.

1977–1980 – служба в радянській армії, військовий перекладач (Алжир).

1980–1986 – інспектор по туризму, Київське об’єднання ВАТ «Інтурист».

1986–1990 – перекладач французької мови, Міністерство меліорації та водного господарства СРСР (Туніська Республіка).

1990–1992 – інспектор по туризму, Генеральне агентство по іноземному туризму «Інтурист-Київ».

1992–1993 – провідний спеціаліст Відділу зовнішніх зв’язків, Державний комітет України по водному господарству.

Дипломатична діяльність[ред. | ред. код]

З січня 1993 р. вступає на дипломатичну службу в МЗС України - другий секретар Відділу країн СНД і Балтії, потім другий секретар Відділу двосторонніх відносин з Росією.

1993–1994 – перший секретар Відділу країн Північної Європи та Балтії Другого територіального управління.

1995–1997 – перший секретар, радник, в.о. завідувача Відділу країн Західної Європи Управління Європи та Америки.

1997–2001 – радник із політичних питань Посольства України у Французькій Республіці.

2001 – начальник Відділу країн Південно-Західної Європи Департаменту європейської інтеграції, економічного та гуманітарного співробітництва.

2001–2005 – заступник начальника Управління культурного та гуманітарного співробітництва – Відповідальний секретар Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.

2005–2006 – заступник директора Департаменту культурного та гуманітарного співробітництва – начальник Відділу у справах ЮНЕСКО.

2006–2007 – заступник директора Департаменту культурного та гуманітарного співробітництва.

2007–2011 – заступник Постійного представника України при ЮНЕСКО (м. Париж).[1][2]

2012–2013 – заступник начальника Управління країн Західної Європи Другого територіального департаменту.[3]

2013–2014 – в.о. заступника директора Департаменту зв’язків із закордонним українством та культурного-гуманітарного співробітництва.

2014–2016 – Посол з особливих доручень МЗС України.

2016–2019 – радник Постійного представництва України при Раді Європи (м. Страсбург).

Дипломатичний ранг[ред. | ред. код]

  • Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу (Указ Президента України №410/2009 від 04.06.2009 р.[4])

Знання мов – українська, французька, російська, арабська

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Почесна Грамота МЗС України (2004)
  • Почесна Грамота Національної комісії України у справах ЮНЕСКО (2004)
  • Нагрудна відзнака Міністерства культури України "За досягнення в розвитку культури та мистецтв" (2010)
  • Нагрудний знак МЗС України "За відданість дипломатичній службі" (2018)

Примітки та посилання[ред. | ред. код]

  1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №307/2011-рп Про делегацію України для участі в роботі 36-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. 27 жовтня 2011.
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ N 796/2009 Про делегацію України для участі в роботі 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. 2 жовтня 2009.
  3. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №332/2013-рп Про делегацію України для участі в роботі 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. https://www.president.gov.ua/. 5 листопада 2013.
  4. Ющенко, Віктор (4 червня 2009). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №410/2009 Про присвоєння О.Мазниченку дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу. https://www.president.gov.ua/.