Макарук Петро Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Макарук Петро Павлович
Ім'я при народженні Макарук Петро Павлович
Народження невідомо
c. Черничин, Холмська губернія
Смерть невідомо
невідоме
Країна  УНР
Приналежність  Армія УНР
Звання  Поручик

 Сотник
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна

Макарук Петро Павлович (c. Черничин, Холмська губернія  — ?) — сотник Армії УНР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Черничин на Холмщині.

На військовій службі — з 20 липня 1914 року. Останнє звання у російській армії — поручник.

3 січня 1919 року зорганізував та очолив Холмсько-Галицький кіш Дієвої Армії УНР, у складі якого потрапив до польського полону (10 лютого 1919 року). Втік з полону.

1 березня 1919 року був призначений командиром 49-го пішого дієвого полку ім. І. Франка. З 11 березня 1919 року — командир 50-го пішого дієвого Звягельського полку Дієвої Армії УНР. З 29 березня 1919 року — повітовий комендант міста Дубно, а з 1 червня 1919 року — повітовий комендант міста Крем'янець.

Від 6 червня 1919 року — старшина для доручень при державному інспекторі 4-ї Сірої дивізії, з 7 липня 1919 року — помічник державного інспектора 1-ї Північної дивізії, з 17 вересня 1919 року — помічник державного інспектора 4-ї Сірої дивізії Дієвої Армії УНР.

8 листопада 1919 року — державний інспектор цієї дивізії. Був захоплений до полону білими, потому — інтернований у Польщі.

Від 4 квітня 1920 року — старшина 6-ї Січової дивізії Армії УНР, з 6 липня 1920 року — командир 1-ї сотні 49-го куреня 6-ї Січової дивізії Армії УНР.

Доля після 1923 року невідома.

Джерела[ред. | ред. код]