Дубно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дубно
UKR Ду́бно COA.gif Flag of Dubno.png
Герб Дубна Прапор Дубна
Castle in Dubno Ukraine.jpg
Дубно
Дубно на мапі України
Дубно на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Рівненська область Рівненська область
Район/міськрада Дубенська міська рада
Рада Дубенська міська рада
Код КОАТУУ 5610300000
Перша згадка 30 серпня 1100
Статус міста з 1498 року
Населення 38035 (1 жовтня 2013)[1]
Площа 27 км²
Густота населення 1409 осіб/км²
Поштові індекси 35600—35608
Телефонний код +380-3656
Координати 50°23′35″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 50.39306° пн. ш. 25.73500° сх. д. / 50.39306; 25.73500Координати: 50°23′35″ пн. ш. 25°44′06″ сх. д. / 50.39306° пн. ш. 25.73500° сх. д. / 50.39306; 25.73500
Висота над рівнем моря 200 м
Водойма Іква (притока Стиру)
Міста-побратими Соколув-Підляський[2] (Польща),

Гіжицько (Польща), Бєлоградчик[3] (Болгарія) Унічов[4] (Чеська Республіка)

День міста 25 серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Дубно
До обл./респ. центру
 - залізницею 55 км
 - автошляхами 45 км
До Києва
 - залізницею 414 км
 - автошляхами 376 км
Міська влада
Адреса 35600, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Замкова, 4
Веб-сторінка http://www.dubno-adm.rv.ua/
Міський голова Антонюк Василь Михайлович

Ду́бно — місто обласного значення в Україні, центр Дубенського району Рівненської області.

Місто розташоване на річці Іква, на залізничній лінії ЗдолбунівКрасне, за 45 км від Рівного. Через місто проходять автошляхи європейського значення E40 і E85.

Географія і клімат[ред.ред. код]

Топографічна карта Дубна 20-30-х рр. XX ст.

Дубно розташоване у південно-західній частині Рівненської області на Волинсько-Подільській височині, на висоті 200 метрів над рівнем моря.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний, з незначними коливаннями температури, помірно тепле літо та м'яка зима з частими відлигами. Напрямки вітру влітку та взимку різні. Влітку переважно вітри північно-західні, взимку західні й південно-західні.

Історія міста[ред.ред. код]

Перша згадка про місто[ред.ред. код]

Докладніше у статті Дубен

Дубно відоме з 1100 року. Перша згадка про нього зустрічається в Іпатіївському літописі: "…В літо 6608 (1100) брати уклали мир між собою, Святополк, Володимир, Давид, Олег в Уветичах, місяця серпня в 10-й день. І прийшов до них Давид Ігорович і сказав їм: «Нащо ви мене прикликали? От я. У кого на мене образа?» І відповів йому Володимир: «Ти сам прислав до нас: „Хочу, браття, прийти до вас і поскаржитись за свої образи“. Так от ти прийшов і сидиш із своїми братами на одному килимі — тож чому не скаржишся, до кого із нас твоя образа?» І не відповів Давид нічого. І стали всі браття на коней; і став Святополк зі свою дружиною, а Давид і Олег зі свою нарізно один від одного. А Давид Ігорович сидів осторонь, і не підпустили його до себе, але окремо радились про Давида. І, порадившись, послали до Давида мужів своїх: Святополк — Путяту, Володимир — Орогостя і Ратибора, Давид і Олег — Торчина. Послані ж прийшли до Давида і сказали йому: "От що говорять тобі браття: «Не хочемо тобі дати столу Володимирського, тому що ввігнав ніж у нас, чого не було ще в Руській землі. Але ми ж тебе хапати не будемо і якогось іншого зла не зробимо, але от що тобі даємо: іди і сідай у Божеському, в Острозі, а Дубен і Чорторийськ дає тобі Святополк…[5]

Ще один раз Дубно згадується у літописі під 1149 році у зв'язку з перебуванням на Волині Юрія Долгорукого

Проте 1100-ий рік не є датою заснування. Археологічними розкопками кінця XIX — дев'яностих років XX ст. доведена більш давня дата появи міста. У 1896 році під час копання ровів для фундаменту будинку в передмісті Сурмичі було виявлено поховання комарівської культури з двома посудинами, що були передані у музей Дзєдушицьких у Львові.

У 1943 році у східній частині міста на болоті у цьому передмісті місцевий археолог та музейний працівник М. І. Островський виявив поселення черняхівської культури. Такі ж поселення виявлені і на острові Підзамче на Ікві розвідкою М. О. Тиханової у 1956 році. На подвір'ї колишньої школи №1 було знайдено сліди поселення культури Зимне-Злота, одна посудина знаходиться в музеї. На правому березі Ікви у передмісті Сурмичі у 1942 році було розрито ґрунтовий могильник. Знайдені прикраси зберігаються у Дубенському краєзнавчому музеї. Археологічні розвідки засвідчують, що на околицях міста відкрито два поселення доби ранньої та пізньої бронзи, ранньослов'янське поселення черняхівської культури та давньоруське городище[6].

XII–XVI ст.[ред.ред. код]

Під час князівських міжусобиць і боротьби за великокняжий престол місто переходило з рук в руки. І так продовжувалось аж до самого нашестя татар на Волинь. У 1240 році Дубно зруйнували монголо-татари. Після смерті Данила Галицького Луцьким уділом, до складу якого входило Дубно, володів Мстислав Данилович. У 1340 році Волинь, у тому числі й Дубно, була загарбана Литвою.

На основі жалуваної грамоти Ягайла від 4 листопада 1386 року Федір Острозький отримує місто Острог з округом Острозьким, до складу якого входило Дубно.

Князь Костянтин Іванович Острозький побачив перспективу Дубна як міста і в 1492 році звів кам'яний замок вище за рельєфом. Укріплене замком місто забезпечувало військовий захист краю, а власнику — доходи від торгівлі. Вибір місця для нового замку виявився вдалим, бо вже тоді він був неприступним.

3 червня 1498 року власник міста Костянтин Острозький отримує від Литовського князя Олександра грамоту про надання Дубну статусу міста, а у 1507 році король польський Сигізмунд І дарує Дубну магдебурзьке право. На основі якого: «Село Дубном зване зробити містом… …обсадити людьми і торги мати кожну п'ятницю, а ярмарок — кожного року на Спаса».[7]. Середньовічне Дубно було одним з найбільших культурних центрів Волині. При тутешніх монастирях жили й працювали видатні вчені, літератори, церковні діячі — Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, отець Віталій, Іов Залізо (згодом Іов Почаївський). Ігумен Хрестовоздвиженського монастиря о. Віталій тут 1604 року переклав з грецької книгу «Діоптра…», а Ієромонах Арсеній у 1539 — 1566 роках створив відоме Дубенське Четвероєвангеліє.

У 1569 р. внаслідок Люблінської унії Дубно входить до складу шляхетської Польщі. Для економіки міста другої половини XVI — першої половини XVII ст. характерним є подальше піднесення ремесла і торгівлі.

У 1577 році Дубно двічі зазнало нападу татари. 4 березня 1577 року татарська орда переправилась через річку Ікву. На захист міста став син князя Януш. Він приготував місто до захисту, на річці прорубав ополонки. Татари виступили з боку чернецької греблі, дружина Януша не витримала натиску і відступила до замку. 5 березня 1577 року татари знову підступили до міста, але наразились на сильний опір. Татари почали штурм з боку Хрестовоздвиженського монастиря, але безуспішно. Відступаючи, татари знищили дві сотні сіл, князь зазнав великих збитків. Місто було майже повністю зруйноване, вистояв лише сильно укріплений замок.

XVII ст.[ред.ред. код]

Вид на Дубенський замок з берегу Ікви

На початку XVII ст. Дубно виконувало роль другої після Острога столиці Острозької ординації. В цей період продовжується зростання магнатського землеволодіння. Януш Острозький запроваджує статут про родинне успадкування (1609 р.) Свої маєтки він поділив на дві частини: майоратно-неподільну і спадкову. Відтак столицею майорату стає Дубно. До майорату входило 24 міста і 592 села. На території краю поширюється фільваркове господарювання. Селяни які працювали на поміщика виготовляли речі не тільки для внутрішнього використання, а й для продажу.

У 1666 році в Дубні нараховувалося чотири цехи: ткацький, ковальський, шевський, золотарський.

Посилення національного та релігійного гноблення спричинило антиуніатське повстання 1633 року в місті Дубні. Повстання очолили козаки місцевого загону проти Касіяна Саковича, який із 1625 по 1639 рік очолював Дубенський Спаський монастир, автор відомих літературних творів, який силою змушував зрікатися від своєї віри і приймати католицизм. Князівські війська придушили цей виступ, а його керівників стратили на міському майдані.

Під час визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. хвиля масових повстань докотилась до Дубна. Влітку 1648 року дубенчани радо вітали загони Максима Кривоноса, що на деякий час увійшли до міста. Під Дубном відбулися сутички полковника Криси із королівськими військами, але козаки в кількості 5000 чоловік розбили шляхетські війська. 5 червня 1651 року один із козацьких загонів раптовим ударом вибив польські війська з Дубна. Козаки взяли багатий трофей — дві тисячі коней і волів, яких шляхта мала гнати до свого табору біля Сокаля.

На боці армії Богдана Хмельницького були і селяни. Вони всіляко допомагали козакам. Так, коронний хорунжий Олександр Конєцпольський доповідав Миколі Потоцькому, що не зміг виконати бойового завдання, бо, коли наближалися до Дубна, селяни спалили фільварки, щоб повідомити українське військо про небезпеку. Конєцпольський мав кілька дрібних сутичок з козаками під Дубном, які, однак, ухилялись від боїв і відходили до табору Хмельницького. Для переслідування невловимого ворога Конєцпольський вислав ротмістрів Суходольського і Стжалковського з кількома хоругвами, які 19 червня в трьох милях від Дубна напали на невеликий козацький табір, в якому завзято боронилося 200 козаків. Вони вбили 70 козаків, 17 взяли в полон з кількома возами зерна та 200 биками повернулись у королівський табір.

XVIII ст.[ред.ред. код]

Під час Північної війни місто відвідав Петро І, який домовився з волинськими магнатами про охорону прав та інтересів. Княгиня Констанція Любомирська, яка в той час володіла Дубном постачала військам російського царя продукти і фураж.

Меморіальна дошка І.Мазепі та П.Орлику

У вересні 1705 року Іван Мазепа разом зі своїм писарем Пилипом Орликом перебував у Дубні.[8]

У XVIII ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Ці ярмарки починалися 7 січня і тривали цілий місяць. Для зручностей гостей і купців князь Михайло Любомирський побудував кілька двоповерхових будинків навколо Ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні. Дубно, населення якого тоді становило трохи більше 6 тисяч ос., щорічно (протягом двох десятиліть) приймало до 30 тисяч гостей. У замку влаштовувались пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив свої п'єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Азартні ігри в замку часто поглинали весь обіг торгового дня. Під час контрактів Дубно тричі (у 1781 році) відвідав польський король Станіслав Август, де йому влаштували полювання на ведмедя.[9]

Дубно в роки Другої світової війни[ред.ред. код]

17 вересня 1939 року Червона Армія окупувала Східну Польщу і Дубно, як і вся Західна Україна ввійшла до складу СРСР. Відразу на окупованих територіях радянська влада почала репресії. Терор проти населення продовжувався до 22 червня 1941 року. За цей час було репресовано понад 10000 з місцевого населення та сіл.

У червні 1941 року місто Дубно стало ареною боїв Червоної армії проти механізованих частин вермахту. В результаті бездумних контрударів мехкорпусів Південно-Західного фронту Червона армія понесла катастрофічні втрати в танках і живій силі, десятки тисяч попали в полон (Битва за Дубно—Луцьк—Броди (1941). Під час відступу з Дубна, радянськими каральними органами були розстріляні в'язні в місцевій в'язниці № 2. 25 червня 1941 року Дубно зайняли частини німецької армії. Німцями біля західної стіни в'язниці були розстріляні члени ВКП(б) і НКВД, що лишились в місті і брали участь у масових стратах українців і місцевих етнічних німців (Розстріли в'язнів в Дубно).

Також дивіться: Битва під Дубном

Історія міста в датах[ред.ред. код]

  • 1100 — перша літописна згадка про місто, яка стосується події, коли під Києвом відбувся з'їзд руських князів, на якому Давид Ігоревич отримав Дубен, Острог, Чорторийськ і Буськ
  • 1149 — Дубно згадується у зв'язку з перебуванням на Волині князя Юрія Долгорукого
  • 1240 — Дубно руйнують і спалюють монголо-татари, після чого воно перетворюється на невеличке поселення
  • 1386 — на основі грамоти Ягайла Дубно належить князю Ф. Острозькому, від цього часу містом володіють князі Острозькі
  • 1492 — зведені мури замку, будівництво якого пов'язане з іменами західноєвропейських архітекторів, зокрема, відомого зодчого Доменіка Мерліні
  • 1498 — місто отримує привілей на самоврядування за магдебурзьким правом, проведення щотижневих торгів та щорічних ярмарків
  • 15391566 — створене рукописне Четвероєвангеліє ієромонаха Арсенія; в Дубні засновано ткацький, шевський та ковальський цехи
  • 16251639 — Спаський монастир очолює Касіян Сакович, автор відомих літературних творів, прихильник уніі
  • 1633 — у Дубні спалахує антиуніатське повстання
  • 1648 — повстанські загони Максима Кривоноса оволодівають Дубном
  • кінець XVI—перша половина XVII століття — події цього періоду в Дубні і його околицях були відображені М. В. Гоголем у повісті «Тарас Бульба»
  • 1706 — Дубно займають війська шведського короля Карла XII
  • 1707 — до міста прибуває Петро I; він був здивований міццю тутешніх фортифікацій
  • 1753 — князь Януш Сангушко дарує Дубно та містечко Птичу (та ще 70 сіл) князю Станіславу Любомирському з обов'язком тримати в Дубенському замку 270 піших людей для військових потреб та оборони фортеці
  • 1772 — після того, як важливий торговельний центр Львів відійшов від Польщі під владу Габсбургів, у Дубні почали проводити великий контрактовий ярмарок, який тривав протягом місяця
  • 1780 — у місті живе польський театральний діяч Войцех Богуславський, який здійснює тут постановку кількох п'єс
  • 1795 — указом Катерини II Дубно визначено повітовим містом Волинської губернії
  • 1797 — «Дубенські контракти» перенесені до Новограда-Волинського, а згодом до Києва, де вони поклали початок знаменитим «Контрактам» на Подолі
  • 1805 — півроку в місті прожив Михайло Кутузов
  • 1809 — архітектор Іттар Генрік Гіацинт Сальватор переїжджає до Дубна
  • початок XIX століття — Діонісій Міклер, знаменитий ірландський садівник, закладає парк в дубенському урочищі Палестина
  • 1844 — згорає центр міста
  • 1855 — у місті діють два училища
  • 1867 — в околицях Дубна Микола Лисенко збирає матеріали для опери «Тарас Бульба»
  • 1873 — відкрито залізничну колію ЗдолбунівРадивилів
  • кінець XIX століття — остання власниця Дубенського замку княгиня Єлизавета Борятинська продає його державній скарбниці. Замок переходить до військового відомства.
  • 1890 — Олександр II прибуває на відкриття Тараканівського форту
  • 1905 — відкрито приватне жіноче училище
  • 1909 — відкрито чоловічу гімназію
  • 1914 — в Дубні тимчасово дислокується батальйон російського 41-го Селенгінського піхотного полку; колишню бальну залу палацу князів Любомирских перетворюють на полкову церкву. Неподалік Дубна Ярослав Гашек переходить з австрійськоі арміі на бік російських військ.
  • травень 1916 — російські війська генерала І. І. Федотова ведуть важкі боі на річці Ікві з 1-м австро-угорським корпусом
  • 25 травня (7 червня) 1916 — російські війська форсують Ікву біля Дорогостая і Торговиці, проривають фронт 1-ї австро-угорськоі арміі на Дубенському напрямку
  • 28 травня (10 червня) 1916 — війська Федотова беруть Дубно
  • 1917 — після розвалу Російськоі імперіі Дубенщина входить до складу Украінськоі Народноі Республіки
  • 19181921 — на Волині, в тому числі на Дубенщині, кілька разів змінюється влада
  • 18 березня 1921 — після підписання Ризького договору Дубенщина входить до складу Польськоі держави
  • 1921 — поляки забороняють украінську мову в державних установах і школах
  • 17 вересня 1939 — Волинь згідно з договором Ріббентропа-Молотова входить до СРСР
  • 2327 червня 1941 — танкова битва під Дубном. Хоча німці мали 800 танків, а радянські війська — 2500(повний склад мехкорпусів які брали участь у битві в районі Луцьк — Рівне — Броди, серед яких 33 танки КВ-2, 116 танків КВ-1 та 318 танків Т-34, тобто 467 танків,[10], радянські війська зазнали поразки (вони вчасно не отримали пального і їхні танки перетворилися на нерухомі мішені). Член Військовоі ради Південно-Західного фронту комісар М. М. Вашугін після битви застрелився.
  • 1941 — під час німецькоі окупації в Дубенському замку дислокуються угорські частини
  • 19411944 — німецька окупація Дубна; Дубенщина стає районом, де активно розгортається повстанський рух проти німецьких окупантів, а згодом і сталінського режиму. Уже в січні 1943 року на Дубенщині активно діють повстанські загони Крука і Хріна. Вся територія району контролюеться силами УПА.
  • 1943 — відділ УПА командира Білого розбиває міську в'язницю і визволив усіх в'язнів
  • 17 березня 1944 — звільнення Дубна від німецької окупаціі.
  • 19441986 — в Дубенському замку розміщуються органи радянськоі влади, а пізніше військова частина
  • 1977 — Дубно отримало статус міста обласного підпорядкування
  • 1991 — вперше проведено музичний фестиваль «Тарас Бульба»
  • 1993 — Постановою Кабінету Міністрів Украіни створено Державний історико-культурний заповідник м. Дубно, який об'єднує кілька десятків пам'яток минувшини
  • 2000 — на загальнодержавному рівні відзначено 900-річчя Дубна

Панорама Дубенського замку[ред.ред. код]

[[Файл:|1025px|]]

Символіка Дубна[ред.ред. код]

Офіційно затвердженими символами Дубна є герб, прапор та гімн міста.


Докладніше у статті Герб Дубна
Докладніше у статті Прапор Дубна
Докладніше у статті Гімн Дубна

Історичні герби міста[ред.ред. код]

Адміністрація[ред.ред. код]

Керівники міста[ред.ред. код]

2000 — 2006 — Никитюк Віталій Степанович

2006 — 19.11.2010 — Дудко Леонід Іванович

19.11.2010 — по сьогодні — Антонюк Василь Михайлович

Населення міста[ред.ред. код]

Населення міста
Період Населення  %±
1893[11] 7704
1959[12] 18 651
1970[13] 25 442
1979[14] 34 687
1989[15] 40 806
1991[16] 42,1 тис
2001[17] 39,2 тис 
2011[18] 38 037

Населення міста становить 38 037 мешканців (станом на 01.01.2011 р.)[19].

Єврейська громада[ред.ред. код]

Євреї в Дубні з'явилися на початку сімнадцятого століття. У 1650 році там було 47 євреїв і 141 християн що сплачували податки. За даними перепису 1897 року в місті проживало 5608 євреїв (з 13785 жителів). В місті був єврейський шпиталь, однак жодних єврейських навчальних закладів, за винятком кількох хедерів не було. Загалом економічне становище дубенських євреїв у 1920-30-х роках було непоганим, але з-поміж представників різних професій були як непомірно багаті, так і бідняки, і навіть злидарі, які становили більшість. Саме ця більшість на початку 1930-х років почала масово виїжджати до Палестини, а пізніше — до Ізраїлю. В Дубні існував комітет, який займався купівлею земель у Палестині. Цей комітет очолював Ліпін. На нових землях були потрібні люди з навичками робітничих і хліборобських професій, і бажаючі оволодівали ними на практиці тут, у Дубні, на «Палестині», на землях графині Шувалової, у механічних майстернях тощо Отримавши відповідну довідку, євреї лишали Дубно і їхали в невідомість, яка лякала труднощами, але давала право на життя. У 25 червня 1941 року Дубно зайняли частини німецької армії. На початку війни частина єврейського населення встигла евакуюватися на схід СРСР. Німці брали з євреїв великі побори грошима, виробами із золота та срібла. Восени-взимку 1941 року більш як тисячі євреїв було знищено. 27 травня 1942 року на околиці міста було знищено близько 3800 євреїв. 4 квітня 1942 року в Дубно було створено гетто в якому влітку 1942 року створена група опору, але до 24 жовтня 1942 року всі жителі гетто були знищені. Частина євреїв повернулося після визволення міста. В 2000 році в Дубно проживало біля 20 сімей євреїв, досі існує єврейська громада.

Економіка та транспорт[ред.ред. код]

Економіка[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Залізничний вокзал
Автовокзал
Міський автобус (1957 р.). Рейс «Консервна фабрика — Забрама»

Місто має хороше географічне розташування, через нього проходять автошляхи європейського значення (E40 і E85) та залізниця (ділянка Львів-Здолбунів-Рівне (двоколійна), що відноситься до Львівської залізниці).

Пасажирські перевезення щоденно здійснюються 31 маршрутним таксі на 31 маршруті:

  • 1/1 — Цукровий завод-Райлікарня
  • 1/2 — Цукровий завод-Райлікарня ч/з суш.завод
  • 1/3 — Цукровий завод-Райлікарня
  • 1/4 — Цукровий завод-Райлікарня
  • 1/5 — Цукровий завод-Райлікарня ч/з Нафтобазу
  • 1/6 — Цукровий завод-Райлікарня ч/з АТП 15606
  • 1/7 — Цукровий завод-Райлікарня
  • 1/8 — Цукровий завод-Райлікарня
  • 3/1 — Райлікарня-сушильний завод ч/з АТП-15606
  • 3/2 — Райлікарня-сушильний завод ч/з АТП-15606
  • 5 — М'ясокомбінат-Онкодиспансер-Берестецька-з-д ГТВ, сушильний завод
  • 6/1 — Вул. Миру-Автовокзал-з-д ГТВ
  • 6/2 — Вул. Миру-Автовокзал-з-д ГТВ
  • 7 — Онкодиспансер-Цукровий з-д
  • 9/1 — М'ясокомбінат — вул. Берестецька
  • 9/2 — М'ясокомбінат—вул. Берестецька
  • 9а — М'ясокомбінат—Автовокзал ч/з вул. Берестецьку, з-д ГТВ
  • 10/7 — Залізничний вокзал—Автовокзал ч/з Онкодиспансер, з-д ГТВ
  • 11 — Цукровий завод-Автовокзал
  • 12 — Автовокзал-Залізничний вокзал ч/з вул. Семидубську
  • 13 — Райлікарня-М'ясокомбінат ч/з газове господарство
  • 14 — Автовокзал-Залізничний вокзал-Звірогосподарство
  • 14а — Автовокзал-Залізничний вокзал-Звірогосподарство ч/з з-д ГТВ
  • 15 — Райлікарня-вул. Волицька
  • 16 — Автовокзал-Нафтобаза
  • 17 — М'ясокомбінат—вул. Вигнанка
  • 17а — М'ясокомбінат—Онкодиспансер, ч/з Вигнанку
  • 18 — Вул. Пушкіна-Райлікарня ч/з Залізничний вокзал, вул. Морозенка
  • 19 — Райлікарня-Залізничний вокзал ч/з вул. Садову
  • 20 — Райлікарня-вул. Крип'якевича
  • 21 — Райлікарня-вул. Підборецька.[20]

Також, в місті є дві фірми (Техновіт-таксі, Люкс-таксі), та фізичні особи-підприємці що здійснюються пасажирські перевезення на таксі (близько 150 машин).

Освіта, культура, ЗМІ[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Дошкільна та загальна середня освіта. В Дубно є шість дошкільних навчальних закладів, та дев'ять загальноосвітніх шкіл, з них початкова школа Навчально — виховний комплекс «школа-дошкільний заклад», чотири загальноосвітніх школи І-ІІІ ступенів (ЗОШ № 1, ЗОШ № 3, ЗОШ № 6 та ЗОШ № 7), дві гімназії (НВК «школа — гімназія», гімназія № 2), одна спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов (СЗОШ № 5)[21], та загальноосвітня школа № 9, яка перебуває на території Дубенської виховної колонії. Також, в місті є спеціальна загальноосвітня школа-інтернат (для дітей з затримкою розумового розвитку).

Позашкільна освіта. Мережу закладів позашкільної освіти становлять: дитячо-юнацька спортивна школа, школа мистецтв, будинок дітей та молоді, станція юних техніків, міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Професійно-технічна освіта. До закладів професійно-технічної освіти в місті належить Дубенський професійний ліцей[22].

Вища освіта. В місті є три вищих навчальних заклади І-ІІ рівня акредитації (Дубенський коледж Рівненського державного гуманітарного університету[23], Дубенський коледж культури та мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, Дубенський медичний коледж[24]), та один І-IV рівня акредитації (Дубенська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»[25]).

Культура[ред.ред. код]

Фестиваль Тарас Бульба

В місті є два будинку культури, районний (на 700 місць) та міський, три бібліотеки (Дубенська міська бібліотека, Дубенська центральна районна бібліотека[26] та Дубенська міська дитяча бібліотека[27]), школа мистецтв. За радянських часів функціонувало кілька кінотеатрів, один з них (кінотеатр «Мир») працював до початку 1990-х рр., після його приміщення було продане і зараз воно перебуває в аварійному стані.

Щороку в місті проходять низка фестивалів, зокрема:

  • фестиваль «У родинному колі» (травень), на якому можна познайомитись із національними культурами різних народів ;
  • фестиваль-конкурс дитячого фольклору «Котилася торба» (травень), огляд фольклорних національних традицій, які демонструють творчі колективи із різних куточків України та зарубіжних країн;
  • свято з нагоди Дня міста та церемонія нагородження номінантів громадського рейтингу «Кришталевий жолудь» (25 серпня).[28]

Вже традиційним стало проведення міського чемпіонату КВК серед школярів, фестивалю студентської творчості «Студентська перлина» (листопад) присв'яченого Дню студента. Понад 10 років, щороку в місті видається альманах «Зорі народжуються на землі» в якому публікуються творчі доробки школярів та студентів.

ЗМІ[ред.ред. код]

В місті виходить чотири щотижневих газети, «Дзеркало плюс», «Скриня»[29](обласні тижневики), «Наше дзеркало» та «Замок»[30](Засновник Дубенська міська рада), є одна телерадіокомпанія — телерадіокомпанія «Дубно»[31].

До кінця 2000-х функціонувало проводове радіомовлення, яке на даний момент припинило свою діяльність.

Релігія[ред.ред. код]

В місті є всі основні релігійні громади, що зареєстровані в Україні. Зокрема, громади УПЦ (КП), УПЦ (МП), УГКЦ, РПЦ, протестантських церков. Загалом, в місті налічується 19 культових споруд, які належать різним релігійним течіям. Також, в місті є два монастирі УПЦ (КП): Свято-Варваринський жіночий монастир та Свято-Миколаївський жіночий монастир.

Храми Дубна[ред.ред. код]

Православ'я[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Розташування Фото
Українська православна церква — Київський патріархат
Свято-Іллінський собор 1908 вул. Д. Галицького, 13 Свято-Іллінська церква в Дубні.jpg
Спасо-Преображенська церква 1643 вул. І. Франка, 21б
Миколаївська церква 1629 вул. Д. Галицького, 28 Миколаївська церква (Дубно).jpg
Свято-Покровський собор 1995 вул. Волицька Покровський собор (Дубно).jpg
Собор Різдва Пресвятої Богородиці[32] 1665 вул. Полуботка, 17 Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Дубно).jpg
Свято-Вознесенська церква 1850 вул. Підборці, 92 Свято-Вознесенська церква УПЦ КП(Дубно).jpg
Українська православна церква (Московський патріархат)
Свято-Георгіївська церква 1700 вул. Садова, 10 Свято-Георгіївська церква (Дубно).jpg
Церква Архангела Гавриїла XIX ст. вул. Грушевського Церква Архангела Гавриїла (Дубно).jpg
Церква Святого Іллі 1996 вул. Стара Церква Святого Іллі УПЦ(МП)-Дубно.jpg
Свято-Вознесенська церква 2010 вул. Миру 6

Католицизм[ред.ред. код]

Назва Рік спорудження Розташування Фото
Українська греко-католицька церква
Церква Вознесіння Господнього[33] 2010 вул. Пушкіна, 1а Церква Вознесіння Господнього УГКЦ в м. Дубно.jpg
Римо-Католицька Церква в Україні
Костел Святого Яна Непомуки[34] 1830 вул. К. Острозького, 18 Kościół św. Jana Nepomucena w Dubnie.jpg

Визначні пам'ятки[ред.ред. код]

Див. також: Пам'ятки Дубна

Пам'ятки історії та культури[ред.ред. код]

Дівоча вежа Дубенського замку


Дубенський замок (палац князів Острозьких, палац князів Любомирських, надбрамний корпус), Луцька брама, синагога, Спасо-Преображенська церква, Свято-Юріївська (Георгіївська) церква, монастир кармеліток, костел бернардинів і його келії, костел Яна Непомуки, Свято-Іллінський собор, світські будівлі XVIII–XIX ст. у центральній частині міста входять до складу Державного історико-культурного заповіднику міста Дубна[35] створеного постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.1993 р. № 444 .

Пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Тарасу Шевченку, відкритий 1990 року.
Докладніше: Пам'ятники Дубна

В місті встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків — Т. Г. Шевченку, воїнам-афганцям тощо. Більшість існуючих на сьогодні пам'ятників було встановлено в радянський період історії міста, значна частина з них присвячена Великій вітчизняній війні.

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

На будинках міста встановлено кілька анотаційних і меморіальних дощок.

Люди[ред.ред. код]

Панорама площі м. Дубно

Видатні уродженці Дубна[ред.ред. код]

Почесні громадяни Дубна[ред.ред. код]

Жулинський Микола Григорович — академік, директор Інституту літератури Національної Академії Наук України, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, член спілки письменників України. Народився та навчався в м. Дубно, випускник Дубенського педагогічного училища.

Возницький Борис Григорович — мистецтвознавець, заслужений діяч польської культури, директор Львівської галереї мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, експерт ЮНЕСКО, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. Почесний громадянин міста Дубно, нагороджений «Кришталевим жолудем». Народився на Дубенщині. У 2005 році отримав звання Героя України.

Козявкін Володимир Ілліч — директор міжнародної клініки відновного лікування у м. Трускавець, доктор медичних наук, професор Львівського медичного університету, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки України, герой України.

Сивіцький Микола Костьович — талановитий публіцист, видатний вчений, лауреат премії ім. Братів Лепких, Співорганізатор Українського соціально-культурного товариства в Польщі та відомого першого українськомовного часопису-тижневика «Наше слово» у Варшаві. Є автором численних наукових статей, газетних публікацій. Його перу належать книжки «Богдан Лепкий. Життя і творчість», «Записки сірого волиняка», та інш. Народився на Дубенщині.

Видатні особистості пов'язані з містом[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики у Рівненській області
  2. Соколув-Підляський
  3. Бєлоградчик
  4. Унічов
  5. Іпатіївський літопис
  6. З глибини віків
  7. Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. "Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. — С. 26
  8. Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. "Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. — С. 48
  9. Гандзілевська І. Ф., Якимчук Н. В. "Історія міста Дубна від найдавніших часів до сьогодення. Навчальний посібник. — Дубно: 2010. 
  10. Юрчук О. О. «Танковий розгром під Дубно: хто винен?»
  11. Дубно. Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
  12. Всесоюзная перепись населения 1959 г.
  13. Всесоюзная перепись населения 1970 г.
  14. Всесоюзная перепись населения 1979 г.
  15. Всесоюзная перепись населения 1989 г.
  16. Дубно // Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. П. Шишков. — М.: НИ «Большая Российская энциклопедия», 1998. — 640 с.: ил. ISBN 5-85270-262-5.
  17. Всеукраїнський перепис населення 2001 року
  18. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011, ст. 90 (doc)
  19. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011, ст. 90 (doc)
  20. Рішення виконавчого комітету Дубенської міської ради № 671 від 20.10.2011 р. «Про затвердження паспортів автобусних маршрутів загального користування в м. Дубно»
  21. Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Дубенської міської ради
  22. Дубенський професійний ліцей
  23. Дубенський коледж РДГУ
  24. Дубенський медичний коледж
  25. Дубенська філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»
  26. Дубенська центральна районна бібліотека
  27. Дубенська міська дитяча бібліотека
  28. Фестивалі Дубна
  29. Газета «Скриня»
  30. Газета «Замок»
  31. Телерадіокомпанія «Дубно».
  32. Собор Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП (Дубно).
  33. Церква Вознесіння Господнього УГКЦ (Дубно).
  34. Костел Святого Яна Непомуки РКЦ (Дубно) .
  35. Державний історико-культурний заповідник міста Дубно.
  36. Судимості Януковича.

Посилання[ред.ред. код]