Манта
| Манта | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
| Manta birostris (Walbaum, 1792) |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
Манта (Manta birostris) — найбільший із скатів, ширина тіла окремих особин досягає 7 м (зазвичай 4-4,5 метра), а маса крупних екземплярів — до 2 тонн. Манти зустрічаються в тропічних водах всіх океанів. Ротова порожнина мант дуже широка і розташована на передньому краю голови. Як і у інших скатів-рогачів, у мант розвинений цідильний апарат, що складається з зяберних пластинок, на яких фільтрується їжа, — планктонні ракоподібні і дрібна риба. Манти чудово пересуваються у воді, з легкістю і грацією махаючи «крилами». Іноді спостерігаються лежачими на поверхні води.
Самка манти приносить єдине, але вельми солідне дитинча шириною близько 125 см і масою 10 кг.
Манти долають величезні відстані у пошуках їжі, постійно слідуючи за переміщенням планктону.
Найпростіше побачити мант в Індійському океані влітку (з червня по серпень), в окремих місцях можна побачити до 10 особин мант, що харчуються і одночасно чистять черево об кораловий риф.
