Масло Михайло Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масло Михайло Кирилович
Народився 11 лютого 1918(1918-02-11)
Мойсівка
Помер 27 грудня 1984(1984-12-27) (66 років)
Діяльність письменник
Відомий завдяки поет і письменник
Alma mater Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди Орден Червоної Зірки Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Масло.

Михайло Кирилович Масло (*11 лютого 1918, Мойсівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР — †27 грудня 1984, Ковалівка, Драбівський район, Черкаська область, УРСР, СРСР) - український поет і письменник, вчитель . Член Національної спілки письменників України (1957 рік), працював у селах Драбівського району Черкаської області. У своїх віршах зокрема приділяв увагу опису краси і благодаті природи свого рідного краю, омріяної українством різних епох Рідної (і Вільної) України у складі Старої, Святої, Дідової Русі зі столицею в Києві, оспівуванню подвигів представників радянського українства з теренів історичного степового Задніпров'я, бойових і трудових "красних козаків" і "робочих християн" своєї епохи, революціонерів, фронтовиків і просто сільських тружеників 1900-1950х рр. в т.ч. своїх родичів, друзів і земляків, вихідців з середовища задніпровського мужицтва і козацтва у складі історичної Полтавщини, Пирятинського повіту Полтавської губернії, з багатьма з яких він був знайомий особисто.

З закінченням радянської і початком порадянської епохи творчість М.К.Масла як і інших українських поетів і письменників радянської епохи в т.ч. у зв'язку з початком критичного переосмислення тих часів була призабута, але нині інтерес до неї відроджується на новому рівні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Мойсівка Пирятинського повіту Полтавської губернії себто у середовищі так званих полтавських мужиків і козаків, жителів історичного Задніпров'я на схід від Києва . У початковій школі навчався у с. Мойсівка, у 1937 році закінчив середню школу у с. Шрамківка. Навчаючись заочно ( з 1937 року) у Лубенському вчительському інституті, одночасно працював ст. піонервожатим Капустинської середньої школи Київської області та вчителем у Мойсівській неповній середній школі.

По закінченні Лубенського учительського інституту вчителює у школах рідного району — Драбівського. Учасник 2-ї світової - пройшов війну рядовим стрілецького полку , воював на І-му та ІІ-му Українських фронтах. Отримав за це орден Червоної зірки та медалі: "За відвагу" і "За бойові заслуги". Після війни повертається до педагогічної діяльності. Живе у с. Ковалівка, понад 40 років працює вчителем української мови та літератури у навколишніх селах, з 1952 року у селі Ковалівка. У 1956 році закінчив мовно-літературне відділення Черкаського педінституту. З 1960 по 1972 рік працює директором Ковалівської середньої школи.

27 грудня 1984 року Михайло Кирилович Масло помер і похований у с. Ковалівка, Драбівського району, Черкаської області.

На Драбівщині заснована літературна премія ім. М.Масла (1988 рік), яка з 2015 року є Всеукраїнською літературною премією. В 1987 у с. Ковалівка відкрито меморіальний будинок - музей поета[1].

Лауреати районної літературної премії Михайла Масла:

1987 рік - Олександр Дорошенко - прозаїк, краєзнавець, с. Великий хутір; Галина Клок - поетеса, с. Білоусівка.

1988 рік - Микола Рудик - поет, с. Степанівка; Іван Петренко - смт Драбів.

1989 рік - Володимир Щерба - поет - краєзнавець, смт Шрамківка; Віра Жуковська - поетеса, с. Яворівка.

1990 рік - Тамара Думанська - поетеса, с. Білоусівка; Віктор Козоріз - прозаїк- публіцист, с. Великий Хутір.

1991 рік - Дмитро Швидкий - поет, смт Драбів; Володимир Скрипник - поет, с. Кононівка.

1992 рік - Віталій Кирильчатенко - поет, с. Митлашівка; Олексій Софієнко - поет, с. Степанівка.

1993 рік - Марія Гузь - поетеса, с. Жорнокльови; Тамара Денисенко - поетеса, с. Драбово - Барятинське.

1994 рік - Марина Свалова- поетеса, смт Драбів; Любов Голубєва - журналістка, смт Драбів.

Лауреати Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Масла:

2016 рік - Ольга Месевря, - поетеса, м. Черкаси.

2017 рік - Дмитро Іванов - поет, м. Чернігів; Валентина Коваленко - поетеса, м. Черкаси.

2018 рік - Катерина Вербівська - поетеса, м. Черкаси.

2019 рік - Юрій Макаренко - поет, смт Маньківка.

2020 рік - Володимир Побиванець - прозаїк, м. Золотоноша.

2022 рік - Назарій Вівчарик - прозаїк, м. Черкаси; Людмила Тараненко - поетеса. м. Черкаси.

2023 рік - Микола Шамрай - поет, за збірку поезій "Пророча течія".[2]

Творчість[ред. | ред. код]

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2013)

Михайло Кирилович Масло - талановитий поет і педагог. Основні мотиви творчості - краса рідного краю, природи, села і його людей. Вірші писав з молодих років. Друкуватися почав із 1951 року. М. К. Масло - член Спілки письменників України. У поетичному доробку - ліричні мініатюри, поеми ( "Серце солдата", "Як зацвіли троянди" - про Катерину Білокур, "Хазяйка", "Земля батьків". "Червоні Татарбунари") та міні-поеми ("Люба", "Де сходяться дороги", "Любов поета"). Лірика поета реалізована у воєнній, пейзажній та інтимній тематиці.

Книги[ред. | ред. код]

  • Масло М.К. Прислів'я і приказки записані в 1950 р. на Вінниччині та Полтавщині.
  • «Дорогою в поле» (1956)
  • «Земля батьків» (1960)
  • «День прибуває» (1962)
  • «Від імені сіл» (1963)
  • «Жайворонки» (1966)
  • «Спалахи» (1970)
  • «Гроно» (1977)
  • «Літо» (1978)
  • «Передчуття весни» (1982)
  • «Вінок з колосків» (1986)
  • "Від імені сіл" (2017) - книга вибраних творів Михайла Масла, основана на попередніх збірках[3].

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
  1. ↑ Енциклопедія Сучасної України. Т.19 (українською) . Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. 2018. с. 687. ISBN 978-966-02-8345-9 (Т.19). {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. ↑ Шрамківська сільська рада (3 березня 2023 р.). Відзначили лауреата щорічної літературної премії ім. М. Масла. Драбівщина (українська) .
  3. ↑ Масло, Михайло (2017). Від імені сіл (українською) . Черкаси: Чабаненко Ю. с. 485. ISBN 978-966-920-271-0.
  4. ↑ Бушин. Лисенко., Микола Іванович, Алла Іванівна. (2003). Черкаський край в особах 1941-2001. Драбівщина (українська) . Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ. с. 255—256. ISBN 966-81-20-09-4.
  5. ↑ Поліщук, Володимир Трохимович (2021). Літературна енциклопедія Черкащини. т.2 (Українська) . Черкаси: Чабаненко Ю.А. с. 122—123. ISBN 978-966-920-639-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Масло_Михайло_Кирилович&oldid=40630019