Мая Гадерлап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мая Гадерлап
Maja Haderlap
Народилася 8 березня 1961(1961-03-08)[1][2][3] (63 роки)
Айзенкаппель-Феллах, Фелькермаркт, Каринтія, Австрія
Країна  Австрія
Діяльність перекладачка, письменниця, драматург
Сфера роботи література
Alma mater Віденський університет
Заклад Альпійсько-адріатичний університет
Жанр поезія і роман
Magnum opus Angel of Obliviond
Членство Німецька академія мови і поезії і Словенська академія наук та мистецтв
Автограф
Нагороди

CMNS: Мая Гадерлап у Вікісховищі

Мая Гадерлап (нім. Maja Haderlap; 8 березня 1961, Айзенкаппель-Феллах, Каринтія) — австрійська письменниця.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у Каринтії, належить до словенської меншини, пише словенською та німецькою мовами. Вивчала германістику та історію театру у Віденському університеті, захистила дисертацію з театрознавства. Дебютувала книгою віршів 1983 року. Читала лекції і курирувала видавничу програму в Клагенфуртському університеті. Завідувала літературною частиною Клагенфуртського міського театру (1992—2007), написала історію театру за ці роки. Видавала літературний журнал каринтійських словенців «Mladje». Перекладала зі словенської вірші Сречко Косовела і Таї Крамбергер.

Член Грацівської спільноти авторів[de]. Живе в Клагенфурті.

Твори[ред. | ред. код]

  • Žalik pesmi, вірші (1983)
  • Bajalice, вірші (1987)
  • Gedichte — Pesmi — Поеми (1989)
  • Der Papalagi, інсценування пародійно-сатиричного роману Ганса Пааше (1990)
  • Deček in sonce, проза (2000)
  • Між політикою і культурою/ Med politiko in kulturo, есе (2001)
  • Das Stadttheater Klagenfurt 1992 bis 2007. Die Ära Dietmar Pflegerl (2007)
  • Ангел забуття, роман-сага/ Engel des Vergessens (2011; премія Інґеборґ Бахман, 2011; премія Бруно Крайского за політичну книгу, 2011, та ін; переизд. 2012, 2013; словен. пер. 2012)

Визнання[ред. | ред. код]

Заохочувальна премія землі Каринтія (1983). Премія Фонду Прешерна (1989). Премія Губерта Бурди (2004). Почесний знак землі Каринтія (2011). Премія Вінценца Ріцці (2013) та ін. Почесний доктор Клагенфуртського університету (2012).

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]