Монсеррат (зубчаста залізниця)
| Монсеррат | |
 | |
| Країна |
 Іспанія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Муністрол-да-Монсаррат |
| Власник | Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya |
| Оператор | Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya |
| Дата офіційного відкриття | 6 червня 2003 |
| Дата офіційного закриття | 12 травня 1957 |
| Максимальний похил | 156 ‰ |
| Ширина колії | метрова колія |
| Пасажиропотік | 1 094 971[1] |
| Довжина або відстань | 5,238 км |
| Маршрутна карта | Template:Cremallera de Montserratd |
| Тип електрифікації | 1500 V DC railway electrificationd |
| Система зубчатої залізниці | Abt rack systemd |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Монсеррат у Вікісховищі | |
Координати: 41°36′33″ пн. ш. 1°50′17″ сх. д. / 41.60930000002777263° пн. ш. 1.838320000028° сх. д.
Зубчаста залізниця Монсеррат (кат. Cremallera de Montserrat) — гірська залізниця[en] на північний захід від Барселони, Каталонія, Іспанія. Залізницю прокладено від Муністрол-да-Монсаррат до монастиря Монсеррат на вершині гори. [2][3]
Залізниця має довжину 5 км та колію 1000 мм. Перший кілометр лінії від Моністроль, з єдиною проміжною станцією у Моністроль-Віла, працює як звичайна залізниця. Решта лінії експлуатується як зубчаста залізниця, долаючи перепад висот 550 м з максимальним похилом 15,6 %. Лінія електрифікована повітряним джерелом живлення 1500 В постійного струму.[2]
Лінія є під орудою Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya (FGC).[2]
Історія[ред. | ред. код]
Залізниця була спочатку відкрита в 1892 році. Конкурента — канатну дорогу Монсеррат відкрито в 1930, що також перевозить пасажирів до монастиря. Вузький автошлях також прокладено до монастиря. Після фінансових збитків та аварії в 1953 році зубчаста залізниця була закрита 12 травня 1957 року.[2].
Проте з часом канатна дорога та автошлях були неспроможні впоратися із зростаючою кількістю відвідувачів монастиря. Після багаторічного планування в 2001 році запроваджена програма відновлення зубчастої залізниці, і 6 червня 2003 року залізницю знову відкрито у сучасному вигляді. За перші 12 місяців роботи зубчаста залізниця Монтсеррат перевезла 462 964 пасажирів.[2]
Найінтенсивніший рух був у серпні 2003 року — 63 692 пасажири, а найменший — у лютому 2004 року — 22 996 пасажирів.
Обладнання[ред. | ред. код]
Найважливішим інженерним елементом лінії є міст Понт-дель-Сентенарі, що має довжину 480 м і ширину 5 м та перетинає річку Льобрегат. Його дев'ять секцій мають довжину від 35 м до 55 м, він був розроблений гратчатим зі сталевих труб, щоб надати йому легкий вигляд і мінімізувати візуалізацію. Його підтримують вісім пілонів з максимальною висотою 37 м. [2][4]
Лінія обслуговується шістьма низькопідлоговими електромоторними вагонами типу Stadler GTW, побудованими компанією Stadler Rail, Швейцарія. Вагони мають номери AM1-AM5 (спочатку виготовлені для Монтсеррату) та A10 (спочатку створені для Нурія[en], переведені до Монтсеррату у червні 2020 року) та названі на честь місцевих вершин. Ці вагони можеуть перевозити до 200 пасажирів. Оснащені кондиціонерами та мають панорамні вікна, з яких відкривається гарний краєвид. Поїзди курсують зі швидкістю до 30 км/год на зубчастій дистанції та 45 км/год на звичайній дистанції.
Операції[ред. | ред. код]
Як зубчаста залізниця, так і канатна дорога мають пересадку із залізницею Льобрегат–Аноя[en] на дистанції Барселона-Іспанія — Манреза. Зубчаста залізниця має гейт із залізницею у Моністрол-де-Монсеррат, що дозволяє потягам зубчастої залізниці прямувати до/з їхнього депо, яке знаходиться у сусідньому Мартореллі.[2]
Між Моністроль-Енллас і вершиною здійснюється погодинне сполучення з поїздами FGC до/з Барселони та Манреси. Додаткові поїзди курсують між Моністроль-Віла, де є автостоянка на 1000 місць, і вершиною.[2]
FGC також має під орудою два фунікулера біля верхньої станції зубчастої залізниці. Фунікулер Сан-Джоан піднімається на вершину гори, а фунікулер Санта-Кова спускається до Санта-Кови, святині розташованій нижче на горі.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://territori.gencat.cat/web/.content/home/01_departament/estadistica/anuari_estadistic/anuari-estadistic-2018/transports-i-mobilitat/Transport-per-ferrocarril-2018.pdf
- ↑ а б в г д е ж и к Green, Richard (September 2010). The railways of Barcelona. Today's Railways Europe. Platform 5 Publishing Ltd. с. 31—33.
- ↑ Montserrat Rack Railway. Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 28 серпня 2010.
- ↑ Ponts i túnels. trenscat.com (Catalan) . Bernat Borràs. Архів оригіналу за 10 вересня 2010. Процитовано 28 серпня 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.cremallerademontserrat.cat/ [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монсеррат (зубчаста залізниця)
