Метрова колія
Метрова колія 1000 мм — ширина колії вузькоколійних залізниць. За даними за 2000 рік, метрова колія є четвертою у світі по довжині, в загальній складності за станом на 2000, на Землі було 95 тисяч кілометрів залізниць з цією шириною колії.
Поширення [ред.]
- Азія
- Південно-Східна Азія
- Індія - 17,000 км перешивається на Індійську колію 1676 мм у рамках Project Unigauge.
- Америка
- Африка
- Європа
Область застосування [ред.]
Метрова колія відрізняється універсальністю. Вона застосовується як для промислових залізниць, так і для залізниць загального користування. У Таїланді, наприклад, є залізниці тільки метрової колії. В Європі метрова колія головним чином використовується на приміських та місцевих залізницях (які часто мають характер міжміського трамваю). У Швейцарії метрова колія використовується на багатьох гірських залізницях (в тому числі і на залізницях з зубчатою рейкою).
Також поширені трамвайні системи з метрової колією. Досить багато таких систем в Німеччині. Є країни, де немає залізниць з метрової колією, але є трамвайні системи, що використовують цю колію (наприклад, Бельгія).
Метрову ширину колії мають метрополітени Більбао, Валенсії і Пальма-де-Мальорка.
У СРСР метрова колія не була поширена, абсолютна більшість вузькоколійних залізниць СРСР мали ширину колії 750 мм. Винятком були нечисленні шахтні вузькоколійки. Також існували трамвайні системи з метрової колією. Наразі в Росії збереглося дві такі системи: в Калінінграді і П'ятигорську. Раніше трамваї з метрової колією були також в Старій Руссі, Пскові і Виборгу.
Єдина в Росії залізниця колії 1000 мм, не є трамваєм, належить комбінату "Магнезит" і знаходиться в околицях міста Сатка Челябінська область. Ця залізниця виконує тільки вантажні перевезення.
В Україні метрову колію мають такі трамвайні системи: Вінниця, Євпаторія, Житомир, Львів та у Молочному.
Посилання [ред.]
- [1]
- Колея железных дорог (статистические данные устарели)
- Дмитрий Зиновьев, «Сага о колее»
- Узкоколейная железная дорога комбината «Магнезит» (г. Сатка) на «Сайте о железной дороге» Сергея Болашенко
|
||||||||||||||

