Морський коник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Морський коник
Seahorse, Turneffe Islands, Belize.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Акантопері (Acanthopterygii)
Ряд: Іглицеподібні (Syngnathiformes)
Родина: Іглицеві (Syngnathidae)
Підродина: Морські коники (Hippocampinae)
Рід: Морський коник (Hippocampus)
Rafinesque, 1810
Типовий вид
Hippocampus hippocampus
(Linnaeus, 1758)
Види
47 видів, див. текст
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hippocampus
EOL: 24646
ITIS logo.jpg ITIS: 166487
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 72046
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hippocampus

Морський коник (Hippocampus, від лат. Hippocampus — «Гіпокамп» (міфологічна істота)) — рід риб родини Іглицевих (Syngnathidae). Містить щонайменш 32 види, поширених в тропічних та помірних морях всього світу.

Ці риби зазвичай мешкають в захищених місцях, таких як зарощі водоростей, коралові рифи або мангрові ліси. Ці риби територіальні, самці захишають площу біля одного квадратного метру, тоді як території самок приблизно в сто разів більші. Зазвичай риби використовують камуфляж, ховаючись серед водоростей або коріння мангрів, маючи кольори від зеленого до коричневого або сірого. У випадку соціальних подій або незвичайного середовища можуть змінювати колір на дуже яскравий. Морські коники є яйцеживородними та єдиними відомими тваринами, у яких вагітнює та народжує потомство самець, а не самиця.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Морські коники названі так за свій зовнішній вигляд, верхня частина їх тіла нагадує голову коня. Хоча це риби, вони не мають лусок, а лише тонку шкіру, натягнуту між рядом кістяних пластин, що розташовані у вигляді кілець уздовж тіла. Кожний вид має характерне для нього число цих пластин. Морські коники плавають у вертикальному положенні, на відміну від горизонтального руху більшості риб. Також вони мають «корону» на голові, характерної форми для кожного виду. Вони плавають дуже повільно, переважно використовуючи спинний плавець, що швидко коливається, та нагрудні плавці, що використовуються ними для повороту. Саме через повільний рух у воді вони змушені ховатися в природних укриттях, обвиваючись навколо них за допомогою свого хвоста. Їх довгі хоботки використовуються для засмоктування їжі, а їх очі можуть рухатися незалежно на кожній стороні голови, подібно до очей хамелеона. Харчуються вони невеликими ракоподібними, дрібною рибою та планктоном.

Залицяння та розмноження[ред.ред. код]

Коли самець і самиця проявляють взаємний інтерес один до одного на початку шлюбного сезону, вони залицяють один за одним протягом кількох днів, попри перешкоди інших особин. Протягом цього часу вони часто змінюють колір, плавають поруч, тримаючись разом хвостами або тримаючись за одне стебло водоростей та коливають в унісон, здійснюючи так званий «передшлюбний» танець. Цей танець поступово переходить у «справжній шлюбний танець», що триває біля 8 годин, протягом яким самець прокачує воду через яєчну порожнину свого тіла, розширюючи та прочищаючи її, демонструючи самці її привабливу порожнечу. Коли яйця в організмі самиці досягають зрілості, вона та її самець спаровуються, дрейфуючи разом за межі зарощів, часто у спіральному русі. Протягом цього руху самиця вставляє свій яйцекладний орган в яєчну порожнину самця, відкладаючи свої яйця, які автоматично запліднюються самцем. Запліднені яйця залишаються в цій порожнині та вкриваються його тканинами[1]. Згідно з недавніми дослідженнями, самець виділяє сперму в навколишню воду, а не безпосередньо в яєчну порожнину[2]. В більшості випадків вагітність триває від двох до трьох тижнів.

Коли самиця відкладає від кількох десятків до кількох тисяч яєць в порожнину самця, її тіло звужується, а тіло самця роздувається. Після цього обидва морських коника повертаються до зарощей, а самиця залишає самця. Вважається, що відносно довга і складна поведінка залицяння призначена синхронізувати рух обох партнерів, таким чином, що самець готовий прийняти яйця, коли самиця готова їх відкласти. Організм самця не постачає поживних речовин до яєць, хоча постачає кисень та гарантує контрольовані умови «висіджування», такі як солоність середовища. Мальки вилуплюються в порожнині самця та народжуються живими[3][4]. Протягом вагітності самця, його партнер щоденно відвідує його, надаючи «ранкові привітання». Самиця плаває поруч із самцем протягом біля 6 хвилин, її поведінка нагадує передшлюбний танець. Обидва партнери змінюють колір, обвиваються хвостами разом або навколо стебел водоростей. Після цього самиця залишає самця до наступного ранку.[3]

Самець народжує від 5 до 2 тис. мальків за раз, залежно від виду[5]. Під час народження самець здійснює м'язові скорочення, виштовхуючи мальків зі своєї порожнини. Зазвичай народження відбувається вночі, а вже вранці, коли повертається самиця, самець готовий отримати нову порцію яєць. Подібно до більшості риб, морські коники не доглядають за своїм потомством після народження. Мальки часто стають жертвами хижаків або можуть загинути в морських течіях, які відносять їх далеко від рідних зарощів або у райони з несприятливими температурами. Зазвичай не більш як 5 мальків з тисячі досягають статевої зрілості, що пояснює велике число яєць. Виживання мальків, проте, відносно високе в порівнянні з більшістю видів риб, через захист ікри під час виношування її самцем,[4] подібно до інших видів яйцеживородних риб, що пояснює цінність цього процесу.

Види[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]