Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини  | |
|---|---|
 | |
| 50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д.Координати: 50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Україна, Київська область, Переяслав, вул. Літописна, 2 (на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини) |
| Адреса | вул. Літописна, 2, Переяслав, Київська, область, Україна |
| Засновано | 1993 р. |
| Режим роботи |
9:00 — 17:00, без вихідних |
| Фонд | бл. 3 тис. експонатів |
| Куратор | Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» |
| Сайт | niez-pereyaslav.com.ua/ua/m-18 |
  Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини (Україна) | |
 | |
 Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини у Вікісховищі | |
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини — це єдина на території України колекція транспортних засобів, починаючи від періоду Трипільської культури до наших часів.
Історія[ред. | ред. код]
Ініціатором створення єдиного в Україні Музею народного сухопутного транспорту став директор заповідника Михайло Іванович Сікорський та науковий співробітник Михайло Іванович Жам.
Експозиція[ред. | ред. код]
При вході у музей представлено оригінальне панно художника Ю. Легенького «Шлях — це доля нашого народу».
Експозиція транспорту етнографічної зони Середньої Наддніпрянщини ХІХ — ХХ століть розміщена у павільйоні площею 440 кв. м.
Транспортні засоби систематизовані за видовими і конструктивними відмінностями, функціональним призначенням та тягловою силою. Експонується полозовий та колісний транспорт: шарабан, фаетон, лінійка, тачанки, пожежна помпа, безтарка, биндюг, бідка, сани-козирки, сани-розвальні, господарські сани, ручні санки та ін.
В експозиції представлені науково обґрунтовані реконструкції давніх транспортних засобів, майстерно виготовлені спеціалістами реставраційної майстерні: сани-волокуші, половецький візок, чумацький і циганський вози, грабарка.
Окремо експонується кузня та стельмашна майстерня з відповідними інструментами і пристроями для виготовлення та опорядження сухопутних транспортних засобів.
Також в експозиції музею представлені рідкісні оригінальні транспортні засоби (фаетон, святковий віз) та виробничий реманент каретного двору «Екіпажне виробництво Н. П. Гусакова».
У музеї, крім того, представлені фрагменти різних видів доріг (ґрунтова, дерев'яний настил, бруківка)[1].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Інтер'єр експозиції., Народний сухопутний транспорт -
-
-
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бойко Н. А. Методична розробка тематичної екскурсії «Народний сухопутний транспорт». — 2002 р. — НІЕЗ «Переяслав».
- Бойко Н. А. Наукова концепція та розширена тематична структура стаціонарної документально-речової експозиції Музею народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини. — 2002 р. — НІЕЗ «Переяслав».
- Жам М., Легенький Ю., Сікорський М. Українська народна естетика. — К.: ДАЛПУ, 1996. — С. 147.
- Путівник «Переяслав. Місто музеїв». НІЕЗ «Переяслав», 2010. — 99 с.
- Степовий О. М. Транспортування продуктів хліборобства українськими селянами, ХІХ століття // Святий. Вічний. Сущий. — Переяслав-Хмельницький, 2009. — Випуск 1. — С. 61-65.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини- Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини, сайт НІЕЗ «Переяслав».
- Музей народного сухопутного транспорту і дорожнього побуту українців в XIX ст., сайт Київщина туристична.
- Перлини рідного краю [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.] Сайт Переяславської міської ради
