Мургаб (озеро Айнагель)
| Мургаб | |
|---|---|
 Долина річки Мургаб |
|
| Витік | Парапамізські гори, Афганістан |
| Країни басейну |  Афганістан, Туркменістан |
| Довжина | 852 км |
| Середньорічний стік | 105 м³/с |
| Площа басейну | 46 900 км² |
Мурга́б (афг. Morghāb, туркмен. Murgap, перс. مرغاب) — річка в Центральній Азії, протікає територією Афганістану і Туркменістану.
Загальна довжина річки — 852 км, з них 350 км проходить територією Туркменістану.
Басейн Мургабу становить 46 880 км², середньорічний стік ріки становить 1657 млн. м³. Площа басейну розподіляється між 60 тис. км² на півночі до 49 тис. км² до впадіння у неї притоки Кушка.
Основні притоки Мургабу — річка Кашан (головний), Кушка, Абікайсар.
Фізична географія [ред.]
Річка Мургаб бере свій початок на північних схилах Парапамізських гір на висоті 2600 м над рівнем моря, на території Афганістану в містечку Сефідун-Кух і поселенні Бенді Туркестан. Територією Афганістану Мургаб протікає вузьким струмком, таким чином основна течія річки пробігає територією Туркменістану. Пройшовши між горами Ори і Джоака і вийшовши на рівнину, вона входить на територію Туркменістану через рівнину Хандепе. Тут ріка зливається з притокою Абікайсар, яка бере свій початок на території Афганістану.
Для зрошення господарських угідь Пендінського оазису в Туркменістані, розташованого поблизу державного кордону з Афганістаном використовуються численні канали. Пройшовши незначну відстань територією Туркменістану, з рікою зливаються притоки Кашан (Гаш), Кушка (довжина — 277 км, басейн — 10620 км²). Потім ріка починає різко розширюватися. Після прийняття останніх двох приток ріка Мургаб пройшовши Гизиклибент, Солтанбент, Йолотань, Гіндукуш і не доходячи 30 км до міста Мари замикається в містечку Говшутбент. З цього місця течія ріки продовжуюється каналами Утамиш і Тогтамиш, забезпечуючи угіддя етрапів Мургаб, Мари, Байрам-Алі поливною водою.
Після проходження Говшутбента на північ ширина Мургаба протягом 2-7 км становить 25-70 м. Після проходження містечка Егрігузер, що нижче центра велаяту Мари, ріка, поділившись на зрошувальні канали іде в Каракумські піски поблизу селища Чашгин.
Живлення, забруднення і мінералізація [ред.]
Місцина витоку Мургабу не вивищується більш за 3750 км над рівнем моря, тоді як притоки Кушка і Кашан збирають свої води у більш нижчій місцевості. Це визначає підживлення ріки та її загальний характер — основний водозбір за рахунок танення снігів (на висоті нижче 2000-2500 метрів), у нижній течії — переважно підземними водами. Іноді на висоті 2000-2500 метрів у місцях скупчення вод ріки в результаті дощових опадів трапляються підвищення рівня води річки і нерідко розливи ріки. В результаті танення снігів розливи починається звичайно в березні, іноді в лютому.
Забруднення як і в інших центральноазіатських рік збільшується в міру руху з гір униз. Максимального забруднення сягає Мкргаб у період березень-квітень. Води Мургабу приносять з собою дрібнозернисті породи. Так, щороку Мургаб приносить у водоймище Дашкопри до 2726 тис. тонн дрібнозернистих порід.
Заледеніння і замерзання ріки явище дуже рідке. Замерзання ріки відбувається у середніх шарах течії, верхні плини не замерзають.
Вода Мургабу є середньомінералізованою. Мінералізація складає в середньому 500 міліграм солі на 1 літр води. Така мінералізація зростає при підживленні ріки підземними водами.
Посилання [ред.]
Координати: 36°26′47″ пн. ш. 62°38′06″ сх. д. / 36.44639° пн. ш. 62.63500° сх. д.
