Басейн річки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схематичне зображення басейну річки. Синіми лініями показано водотоки, коричневою пунктирною лінією — межу басейну.

Басе́йн рі́чки (або річкови́й басе́йн), сто́чище — частина суходолу, з якого відбувається природний стік води в річку (річкову систему)[1]. Аналогічно географи означають басейни інших водних об'єктів: зокрема, басейн озера та басейн моря. Вживають також термін «водозбірний басейн» і говорять про водозбірні басейни річки (озера, моря). Також визначають водозбірний басейн як частину суші з доцентровою системою схилів і стоку[2].

Поверхневі та підземні водозбори[ред.ред. код]

Басейн кожної річки (аналогічно — озера, моря) складається з поверхневого та підземного водозборів.

Поверхневий водозбір — це ділянка суходолу, з якої надходять води в дану річкову систему або певну річку. Підземний водозбір утворюють товщі пухких відкладень, з яких вода надходить до річкової мережі. Як правило, поверхневий і підземний водозбори не збігаються.

Оскільки визначити межі підземного водозбору практично неможливо, величина річкового басейну визначається поверхневим водозбором. Помилки внаслідок умовного ототожнення розмірів річкового басейну і поверхневого водозбору можуть бути суттєвими тільки для малих річок, а також для більших річок, коли геологічні умови забезпечують гарний міжбасейновий водообмін (наприклад, за умови розвитку карсту).

Межу між суміжними басейнами річок називають вододілом.

Основні характеристики басейну[ред.ред. код]

До основних характеристик басейну річки, крім його площі, належить довжина, пересічна на найбільша ширина, похил, пересічна висота та коефіцієнт асиметрії басейну.

Стічні та безстічні басейни[ред.ред. код]

Розрізняють стічні та безстічні басейни. Безстічними називаються області внутрішньоматерикового стоку, позбавленого зв'язку через річкові басейни з океаном. Такі басейни можуть значно різнитися за формою і розмірами залежно від географічного положення, рельєфу і геологічної будови місцевості. Безстічний басейн, для прикладу, має Волга, яка впадає в Каспійське море, котре насправді є озером. Стічні басейни утворюють, зокрема, Дніпро, Амазонка.

Басейни приток[ред.ред. код]

Притоки мають свої невеликі басейни, загальна сукупність яких становить площу басейну головної річки.

Басейни найбільших річок України[ред.ред. код]

Нижче наведено площі басейнів[3] найбільших річок України (у межах держави) — в тис. км²:

Басейни морів[ред.ред. код]

Територія водозбірного басейну Чорного та Азовського морів у кілька разів перевищує площу поверхні самих морів. Ця територія розподілена сімнадцятьма державами (серед яких і Україна). Уряди цих держав на політичному рівні є партнерами України у природоохоронному співробітництві. Передусім, це прибережні держави — Російська Федерація, Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Соколов Ю. М. Басейн ріки (озера) // Географічна енциклопедія України. — Том 1. / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — С. 72.
  2. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  3. Дані взято з видання: Географічна енциклопедія України. — Том 1. / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — С. 72.
  4. http://www.ecopravo.kiev.ua/BEY/Sea/Review_Karamushka_Final_ukr.doc

Література[ред.ред. код]