Рівень моря

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Рі́вень мо́ря — положення вільної поверхні Світового океану, яке вимірюється за прямовисною лінією щодо деякого умовного початку відліку. Це положення визначається тяжінням, моментом обертання Землі, температурою, припливами та іншими факторами. Розрізняють «миттєвий», приливний, середньодобовий, середньомісячний, середньорічний і середньобагаторічний рівні моря.

Під впливом вітрового хвилювання, приливів, нагрівання чи охолодження поверхні моря, коливань атмосферного тиску, опадів і випаровування, річкового і льодовикового стоків рівень моря безперервно міняється. Середньобагаторічний рівень моря не залежить від цих змін поверхні моря. Положення середньобагаторічного рівня моря визначається розподілом сили тяжіння і просторовою нерівномірністю гідрометеорологічних характеристик (щільність води, атмосферний тиск та інші). Постійний у кожній точці середньобагаторічний рівень моря береться за початковий рівень, від якого вимірюються висоти на суші. Для відліку глибин морів з малими приливами цей рівень береться за нуль глибин - позначку рівня води, від якої вимірюються глибини відповідно до вимог судноплавства.

Вимірювання[ред.ред. код]

В Україні) і більшості країн колишнього СРСР, а також у Польщі середній рівень моря визначається за нулем футштоку в Кронштадті (Росія, недалеко від Санкт-Петербургу). Натомість у Великобританії середній рівень моря визначається за помірами виконаними в Ньюквеї, Корнуол. Загалом в Європі окремі її країни у своїх локальних висотних системах використовували принаймні 15 різних мареографів. Сьогодні проводяться заходи щодо впровадження єдиної Європейської Висотної Системи Відліку (European Vertical Reference System).

Висота якогось пункту відносно рівня моря є його абсолютною висотою.

Коливання рівня моря[ред.ред. код]

Див. також Евстатичні коливання.

Коливання рівня моря (океану) – зміни взаємного положення поверхні моря і суші по вертикалі.

Ефект глобального потепління може викликати танення полярних льодовиків, яке може призвести до значного підвищення рівня Світового океану (декілька метрів). Це, у свою чергу, викличе затоплення ряду прибережних територій.

Тривалість танення і затоплення оцінюється різними ученими від десятка до сотень і тисяч років. Частина вчених вважає, що цього взагалі не відбудеться в найближчому геологічному майбутньому. Оцінки, головним чином, залежать від передбачуваної точної величини потепління в градусах, і узятих в розрахунок зворотних і додаткових процесах. Наприклад, танення льодовиків, ймовірно, змінить напрям теплих океанічних течій, що, можливо, приведе до похолодання, в деякому розумінні компенсуючому глобальне потепління. При цьому ймовірні нестабільності в погодних умовах.

Оскільки чинників, що впливають на глобальні зміни погоди багато, прогнози і оцінки, що дають реальні зміни рівня океану в найближчому майбутньому, достатньо складні і неточні.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Четвертичный период. В 3 томах // Марков К. К. и др., — М., 1965—1967.
  2. (рос.) Геологический словарь: в 2-х томах. // Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др. — М.: Недра, 1978.

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Стаття з Російськомовної Вікіпедії. Переглянуто 26 березня, 2008.

Посилання[ред.ред. код]