Туркменська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Туркменська мова
Türkmen dili
Түркмен дили
Поширена в: Туркменістан, Ірак, Іран, Афганістан, Туреччина
Регіон: Середня Азія
Носії: 9 млн.
Місце: 9
Класифікація: Тюркська
 Огузька
Офіційний статус
Державна: -
Офіційна: Туркменістан Туркменістан
Коди мови
ISO 639-1 tk
ISO 639-2 tuk
SIL tuk
Idioma turkmeno.png

Туркменська мова — одна з тюркських мов. Поширена у Туркменістані, частково в Узбекистані, Таджикистані, Казахстані, Ставропольському краї РФ, Ірані, Іраку, Афганістані та Туреччині. Основні діалекти: текинський, йомудський, арсаринський, салирський, сарикський, човдурський. Діалект ставропольских туркменів називають трухменською мовою.

Туркменська мова сформувалася на базі племенних мов огузів, але протягом свого розвитку набула деяких рис, характерних для тюркських мов кипчацької групи.

Стара туркменська мова була здебільшого мовою поезії. Літературна мова була кодифікована на початку радянської доби на основі текинського діалекту. До 1928 року туркменська мова користувалася арабським алфавітом, потім було здійснено перехід на латинку. З 1940 року для запису туркменської мови використовувався алфавіт на основі кирилиці, а зі здобуттям незалежності на початку 90-х років було знову зроблено перехід на латинку.


Абетка[ред.ред. код]

Латинка (з 1995)
A a B b Ç ç D d E e Ä ä F f G g
H h I i J j Ž ž K k L l M m N n
Ň ň O o Ö ö P p R r S s Ş ş T t
U u Ü ü W w Y y Ý ý Z z
Кирилиця (1940–1995)
А а Б б В в Г г Д д Е е Ё ё Ж ж
Җ җ З з И и Й й К к Л л М м Н н
Ң ң О о Ө ө П п Р р С с Т т У у
Ү ү Ф ф Х х (Ц ц) Ч ч Ш ш (Щ щ)
(Ъ ъ) Ы ы (Ь ь) Э э Ә ә Ю ю Я я

Приклад[ред.ред. код]

«Заповіт» Т. Г. Шевченка туркменською мовою (переклав Аннал Бердієв):

WESET
Ajal eli öwsende,
Gazyň siz soňky jaýym: Giň çölvniň göwsvnde: Eziz Ukrainamyň.


Jaýlaň meni belent bir: Kenarynda mes çaýyň.
Esräp aksyn Dnepr: Gapdalymdan herdaýym.


Sürsün derýa ummana: Haaram ganyn pisleriň.
Şonda Ukrainama: Gerin ene, dostlarym.


Galkyn erden arşa çen,
Haky görmän gelmerin.
Çokunaryn… Şondan öň
Hak-penany bilmerin.


Jaýlaňyzsoň, galkynyp,
Sütem kökün gyryň siz.
Ýowuz ýowda ýalkanyp,
Erk dünýäsin guruň siz.


Erkin, täze mesgeni: Bezäp güler ýüz bile,
Ýatlap duruň siz meni: Adaja, hoş söz bile.

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Див. також[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

  • В. Н. Ярцева и др. Лингвистический энциклопедический словарь, Москва, «Советская энциклопедия», 1990.

Посилання[ред.ред. код]