Мілютін Дмитро Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мілютін Дмитро Станіславович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 1980
Виноградів, Закарпатська область, Українська РСР
Смерть 3 листопада 2023(2023-11-03)
Зарічне, Запорізька область, Україна
(Ракетний удар по шикуванню 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Гірська піхота
Формування
 128 ОГШБр
Війни / битви

російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілютін.

Дмитро́ Станісла́вович Мілю́тін — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1980 року в місті Виноградів Закарпатської області[1].

Старший офіцер 3-ї артилерійської батареї 2-го дивізіону, 128-ма гірсько-піхотна бригада.

У зоні бойових дій з 23 вересня 2014-го. Брав участь у боях за Дебальцеве, довелося виходити з-під вогню терористів без прикриття, вирушили о 2-й ночі. Велика частка бригади виходила пішки; ту техніку, яка вийшла з ладу, ліквідували, із плацдарму вивели 3 бронемашини та 1 гармату з шести, під час відходу (15–27 км) в батареї Мілютіна (57 бійців) загинув 30-річний киянин.

Загинув 3 листопада 2023 року поблизу села Зарічне Запорізької області внаслідок удару ЗС РФ по місцю шикування та нагородження військовослужбовців 128-ї бригади[2]. Похорон Дмитра Мілютіна відбувся у Виноградові 9 листопада[3].

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, старший лейтенант Дмитро Мілютін нагороджений 27 червня 2015 року орденом «За мужність» III ступеня[4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Рішенням Виноградівської міської ради у березні 2024 року вулицю Санаторну в місті Виноградів перейменували на вулицю Дмитра Мілютіна[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Співчуття – Виноградівська міська рада Закарпатської області. vin-rada.gov.ua. Процитовано 5 листопада 2023.
  2. ↑ Під час удару по 128-й бригаді загинув один із кращих артилеристів України Дмитро «Таксист» Мілютін. nv.ua (укр.). Процитовано 5 листопада 2023.
  3. ↑ Пилипко, Михайло (9 листопада 2023). На Закарпатті попрощалися із загиблим захисником Дмитром Мілютіним. Суспільне.
  4. ↑ Указ Президента України від 27 червня року № 366/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ У Виноградівській громаді дерусифікували ще півтора десятка вулиць. MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 15 березня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мілютін_Дмитро_Станіславович&oldid=42083733