Мішметал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мішмета́лнім. Mischmetall — суміш металів) — сплав суміші продуктів відновлення рідкоземельних металів перед їх розділенням. Суміш складається з елементів церієвої групи і містить 40-60% Се (церій), 15-25% La (лантан), 15-17% Nd (неодим) і 8-10% ін. елементів: до 2% Fe(заліза) і 0,1-0,3% Si (кремнію).

У природних умовах рідкісноземельні метали (РЗМ) зустрічаються як правило у вигляді суміші їх сполук чи сполуки до складу якої входить декілька РЗМ (наприклад Ортит, Монацит та ін.). Внаслідок труднощів поділу їх на окремі елементи спочатку відділяють їх у так званий «змішаний» сплав — мішметал.

Застосування[ред.ред. код]

Мішметал також застосовують для модифікування металів, у тому числі для сфероідізації графіту в чавуні.

Рідкіснооземельні елементи додають в сталь різних сортів в основному у вигляді сплаву із залізом (фероцерій) або у вигляді мішметалу (49,5 — 65% Се, до 44% La, Pr, Nd, 4,5-5% Fe, 0,5% А1 та ін.). У всіх випадках ця добавка працює як сильний розкиснювач, чудовий дегазатор і десульфатор. У деяких випадках лантаноїдами легують леговану сталь. Хромонікелеві сталі важко прокатувати. Всього 0,03% мішметалу, введені в таку сталь, набагато збільшує її пластичність. Це полегшує обробку металу різанням і виготовлення поковок.

Рідкісноземельні елементи вводять і до складу легких сплавів. Відомий, наприклад, жароміцний сплав алюмінію з 11% мішметалу. Добавки лантану, церію, неодиму і празеодиму дозволили більш ніж у три рази підняти температуру розм'якшення магнієвих сплавів і одночасно підвищили їх корозійну стійкість. Після цього сплави магнію з рідкісноземельними елементами стали застосовувати для виготовлення деталей надзвукових літаків, оболонок штучних супутників Землі, керованих снарядів. На основі церію і мішметалу виготовляють пірофорні сплави, що дають іскру при терті. Такі сплави застосовують при створенні трасуючих куль, снарядів. На снаряд надягають насадку з пірофорного сплаву, а роль диска, що висікає іскру, відіграє тертя об повітря.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Любич О. Й., Пчелінцев В. О. Фізичні основи металургії кольорових і рідкоземельних металів: Навч. посібник. — Суми: Вид-во СумДУ, 2009 ISBN 978-966-657-255-7 с.203-204

Посилання[ред.ред. код]

Мішметал на Treibacher Undustrie AGнім.