Ортит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аланіт (ортит) з Каліфорнії, США.

Ортит (рос. ортит, англ. orthite, allanite; нім. Orthit m) – мінерал класу силікатів з групи епідоту, складний діортосилікат острівної будови. Від грецьк. “ортос” – прямий, правильний (J.J.Berzelius, 1918). Син. – аланіт, багратіоніт, боденіт, муромонтит, тавтотіт, церин, церепідот.

Загальний опис[ред.ред. код]

Формула:

  • 1. За Є.Лазаренком: (Ca,Ce,Mn)2(Fe2+, Fe3+, Mg)Al2[OOHSiO4Si2O7]. Склад у % (з пегматитів Уралу): CaO – 10,43; Ce2O3 – 10,13; MnO – 2,25; FeO – 8,14; Fe2O3 – 6,29; MgO – 0,13; Al2O3 – 16,25; SiO2 – 30,81; H2O – 2,79. Домішки: Dy2O3, La2O3, Y2O3, K2O. Домішки U і Th викликають звичайний для О. метаміктний стан.
  • 2. За “Горной энциклопедией” (Москва, 1989): Се2Fe2AlO(ОН)[SiO4][Si2O7].

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: таблитчасті кристали і зернисті агрегати. Спайність недосконала. Густина 3,7-4,2. Ізотропного – 2,8. Твердість 6,0-6,5. Колір бурий, смоляно-чорний. Блиск скляний, смоляний. Напівпрозорий або непрозорий. Злам близький до раковистого. Крихкий. Радіоактивний. У шліфах інтенсивно забарвлений. Зустрічається як акцесорний мінерал у гранітах, сієнітах та ін., а також пегматитах, збагачених рідкісними землями і в кристалічних сланцях. Сировина для вилучення рідкісноземельних елементів і торію.

Розповсюдження:[ред.ред. код]

Гіттеро, Арендаль, Гундгольмен (Норвегія), Іттербі, Фінбу (Швеція), Ваарала (Фінляндія), шт. Каліфорнія, Вірджинія (США). В Україні є у Приазов’ї.

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • ортит бериліїстий (різновид ортиту, який містить до 6 % ВеО);
  • ортит-епідот (мінерал, проміжний за складом між ортитом і епідотом);
  • ортит ітріїстий (різновид ортиту, який містить до 8 % Y2O3);
  • ортит магніїстий (різновид ортиту, який містить до 15 % MgO);
  • ортит марганцевистий (різновид ортиту, який містить до 5,37 % MnO);
  • ортит скандіїстий (різновид ортиту, який містить до 1 % Sc2O3);
  • ортит торіїстий (різновид ортиту, який містить до 5,6 % ThO2);
  • ортит церіїстий (різновид ортиту, який містить до 20 % Се2О3).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]