Набєгов Роман Валерійович
Набєгов Роман Валерійович | ||
---|---|---|
Молодший лейтенант | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
11 листопада 1986 Херсон, УРСР | |
Смерть |
29 серпня 2014 (27 років) Горбатенко, Донецька область, Україна | |
Поховання | Херсон | |
Громадянство | Україна | |
Alma Mater | Херсонський юридичний інститут ХНУВС | |
Псевдо | «Шаман» | |
Військова служба | ||
Роки служби | -2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС | |
Рід військ | Спеціальна міліція | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Я українець фільм про Романа Набєгова на YouTube // Автор проекту — Лідія Григор'єва, 13.08.2015 | |
Вечір пам'яті та презентація книги Романа Набєгова на YouTube // Radio Kuresh, 29.02.2016 |
Рома́н Вале́рійович Набє́гов (11 листопада 1986, м. Херсон, Українська РСР — 29 серпня 2014, с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область, Україна) — молодший лейтенант міліції, доброволець батальйону «Миротворець», учасник російсько-української війни. Позивний «Шаман».
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив загальноосвітню школу № 50 м. Херсон. Проходив строкову службу у Військово-морських силах України в Севастополі, пізніше навчався в Євпаторійському училищі професійної підготовки працівників міліції. Закінчив Херсонський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ, потім заочно в цьому ж університеті вивчав правознавство. Працював в органах внутрішніх справ — патрульна служба Херсона, карний розшук, з 2013 року — слідчим у слідчому управлінні Цюрупинського (нині — Олешківського) райвідділу міліції.
Після окупації Криму російськими військами єдиний зі свого відділку їздив у відрядження до смт Каланчак, ніс службу на адміністративному кордоні з Кримом. До того ж, як слідчий, вів кілька справ, пов'язаних зі спробами проросійських сил «розхитати ситуацію» на Херсонщині. 4 рази подавав рапорт, аби його направили в зону бойових дій на Схід України, зрештою добився призначення, написавши листа міністру МВС Арсену Авакову.
З липня 2014 року — старший інспектор батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.
29 серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором», який обстріляли російські десантники біля села Горбатенко.
Був тимчасово похований місцевими мешканцями на сільському кладовищі — разом з бійцями батальйонів: «Миротворець» В'ячеславом Катричем, Олексієм Гораєм, Максимом Сухенком; «Херсон» — Олексієм Вовченком, «Світязь» — Віктором Шолухою. 15 вересня 2014го тіло Романа Набєгова було ексгумоване та привезене до Запоріжжя пошуковцями Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан»). Його упізнали за браслетом-оберегом.
26 вересня перепохований в Херсоні, на кладовищі Геологів, меморіал пам'яті загиблих бійців АТО[1].
Без сина лишилась мати Оксана Василівна Набєгова.
Творчість[ред. | ред. код]
Зі студентських років писав вірші, зокрема на теми патріотизму, байдужості людей, історичної пам'яті, воїнської слави, проблем поділу українців на регіони, філософських мотивів про місце людини у світі та інші. 30 серпня 2015 року в Херсоні пройшла презентація книги «Ні кроку назад», до якої увійшли десятки віршів Романа, його прозові замальовки, записи зі щоденника, а також спогади друзів, рідних і товаришів по службі. Ідея такої книжки і її втілення належить мамі загиблого героя — Оксані Набєговій. Назву «Ні кроку назад» взято з останнього повідомлення Романа з Іловайська, яке він залишив у соцмережі[2][3].
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.02.2015, посмертно)[4].
- 7 листопада 2015 року у Херсоні, на будівлі ЗОШ № 50, де навчався Роман, відкрито меморіальну дошку на його честь[5][6].
- 22 липня 2016 в Олешках на будівлі Олешківського районного відділу УМВС України, де Роман працював слідчим, відкрито пам'ятну дошку на його честь[7].
- 23 жовтні 2017 рішенням сесії Херсонської міськради Херсонській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 50 присвоєне ім'я Романа Набєгова[8].
- У місті Херсон вулицю Льва Толстого перейменували на вулицю Романа Набєгова.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Херсонці попрощались з Романом Набєговим [Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] // «ПостФактум», 26 вересня 2014
- ↑ «Ні кроку назад». У Херсоні видали книжку творів Романа Набєгова — бійця батальйону «Миротворець», який загинув під Іловайськом [Архівовано 26 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Іван Антипенко, «День», Херсон, 1 вересня 2015
- ↑ В Херсоні презентували книгу загиблого бійця Романа Набєгова [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.](рос.) // «Херсонські вісті», 31 серпня 2015
- ↑ Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Відкрито меморіальну дошку захиснику України Роману Набєгову [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт міста Херсон, 9 листопада 2015
- ↑ Захиснику України Роману Набєгову відкрили пам'ятну дошку [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Харківська ОДА, 7 листопада 2015
- ↑ В Олешках відкрили меморіальну дошку загиблому бійцю у зоні АТО Роману Набєгову [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Херсонська ОДА, 22 липня 2016
- ↑ Присвоєння херсонській школі імені героя відзначили на урочистому рівні [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // «Любимий Херсон», 27 грудня 2017
- ↑ В Херсоні перейменували чотири вулиці на честь загиблих внаслідок російської агресії поліцейських
Джерела[ред. | ред. код]
- Набєгов Роман Валерійович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Сторінка пам'яті. Набєгов Роман Валерійович [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // На сайті Херсонської ОДА.
- Роман Набєгов[недоступне посилання з липня 2019] // Сайт МВС України.
- Набєгов Роман Валерійович [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.] // Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова.
- Богдана Костюк. Мій син загинув зі зброєю у руках, справдивши написані ним слова — мати бійця [Архівовано 20 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода», 9 вересня 2018.
- Молодші лейтенанти (МВС)
- Народились 11 листопада
- Народились 1986
- Померли 29 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Херсоні
- Військовики добровольчих підрозділів МВС України
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Херсона
- Померли в Старобешівському районі