Некрофілія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Некрофілія — сексуальна або психічна девіація, статевий потяг до трупів, іноді в переносному сенсі потяг до всього мертвого. В кліничному розумінні вважається патологією.

Трапляється рідко і не тільки в чоловіків, але і в жінок. Формується в психічнохворих та людей з вродженими чи набутими психічними аномаліями. Некрофілія може поєднуватися із садизмом (некро-садизм) у формі наруги над трупом.

Некрофіли розривають могили, пробуваються в морги або в будинки, де є небіжчики. Некрофілами часто є працівники моргів, цвинтарів. В експертній судово-психіатричній практиці некрофіли виявляються рідко й зазвичай притягаються до кримінальної відповідальності за хуліганство й знущання з трупів і могил.

Пошук об'єкта для здійснення статевого акта з трупом досить складний. Некрофіли полюють за трупами, намагаються проникнути в будинок, де є небіжчик. Щоб мати вільний доступ до трупів, вони нерідко улаштовуються працювати в морги. Винятково рідко в пошуках об'єкта задоволення некрофіли йдуть на вбивство, після чого роблять статевий акт с трупом жертви. У цих випадках вбивство не зв'язане з садистським задоволенням, а служить засобом досягнення поставленої мети.

Причини появи[ред.ред. код]

Оргазм у дітей обох статей нерідко сполучається з афектом страху й тривоги, через що первинно нейтральний тривожний стан може викликати оргазм. Для сексуального задоволення дитина іноді сама приводить себе до стану тривоги читанням страшних розповідей чи викликанням в уяві відповідних ідей. Визначене значення в походженні цього стану має не тільки залякування дітей цвинтарями, трупами й небіжчиками, але й прагнення більшості дітей на визначеному етапі розвитку до сприйняття цих розповідей, потреба в переживанні відчуття страху. При різкому зниженні порогів збудливості нервових структур, що забезпечують еякуляцію і оргазм, в окремих дітей під час страшних розповідей і залякування може наступити оргазм. Тематика розповідей, що приводять до оргазму, може стати основою для патологічного фантазування. Однак головну роль у формуванні збочення грає психопатологічний ґрунт, саме він допомагає зважитися на реалізацію патологічного потягу і закріпити його. Безсумнівно, некрофілія найчастіше зустрічається в психічно хворих виродків, у першу чергу з вираженою неповноцінністю чи ендогенним процесом.

Крім того, у формуванні некрофілії визначену роль грають садизм, що виявляється в опоганенні трупа і нарузі над ним, чи мазохізм, зв'язаний з відразою при контакті з трупом і страхом викриття.

Література[ред.ред. код]

  • Еріх Фромм. Адольф Гітлер - клінічний випадок некрофілії. / англ.: Adolph Hitler, A Clinical Case of Nekrophilia. - in: Erich Fromm. The anatomy of human destructiveness. - New York, Holt, Rinehart and Winston Ed., 1973 (англ.)
  • Психологічний лексікон Гердера. / Herders Lexikon für Psychologie (in 3 Bde) - HOHE Verlag, 2007. - Bd. 2., S. 1450-1451. (нім.)