Ноемі Львовскі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Ноемі Львовскі | |
|---|---|
| Noémie Lvovsky | |
 Ноемі Львовскі, 2014 р. | |
| Дата народження | 14 грудня 1964 (59 років) |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Громадянство |
 Франція |
| Професія | акторка, режисер, сценарист |
| Alma mater | La femis, Курси Флоран[1] і Lycée Rodind |
| Роки активності | 1986 — наш час |
| IMDb | ID 0527852 |
 Ноемі Львовскі у Вікісховищі | |
Ноемі Львовскі́ (фр. Noémie Lvovsky; нар. 14 грудня 1964, Париж, Франція) — французька акторка, кінорежисер та сценаристка.
Біографія[ред. | ред. код]
Ноемі Львовські народилася 14 грудня 1964 року в Парижі. Вона - дочка єврейських батьків, які емігрували з України. Навчалася в кіношколі La Fémis, яку закінчила у 1986 році, разом з Арно Деплешеном, з яким вона працювала надалі. У її перших двох фільмах дебютувала Еммануель Дево.
У 1994 році поставила свій перший повнометражний ігровий фільм «Забудь мене».
Ноемі Львовскі була номінована чотири рази на премію «Сезар» у номінації «найкраща жіноча роль другого плану»: у 2002-му за фільм «Моя дружина — акторка», у 2006 за «Задній план» та у 2008 за «Акторки» (Сон попередньої ночі) Її фільм «Почуття» було номіновано на премію «Сезар» за найкращий фільм у 2004 році.
У 2012 році фільм «Камілла роздвоюється» було відібрано для участі в програмі «Два тижні режисерів»[2][3] де він отримав Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD).[4]У 2013 році стрічка отримала 10 номінацій на премію «Сезар».
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Акторка
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2023 | ф | Жанна Дюбаррі | Jeanne du Barry | Енн де Ноай |
| 2020 | ф | Школа хороших дружин | La bonne épouse | |
| 2016 | ф | Шоколад | Chocolat | мадмуазель Дельво |
| 2014 | ф | Тепла пора року | La Belle Saison | Монік |
| 2014 | ф | Тримайся прямо | Tiens-toi droite | |
| 2014 | ф | Les jours venus | La Productrice | |
| 2014 | ф | Моя старенька | My Old Lady | доктор Флоренс Горовіц |
| 2014 | ф | Клуб «Смуток» | Tristesse Club | Ребекка |
| 2014 | ф | Вікенди | Week-ends | Сільветт |
| 2014 | ф | Джек у царстві жінок | Jacky au royaume des filles | Тата |
| 2013 | ф | Chez nous c'est trois! | Жанна Мілле | |
| 2012 | ф | Камілла роздвоюється | Camille redouble | Камілла |
| 2012 | ф | Прощавай, Берто, або Похорони бабусі | Adieu Berthe - L'enterrement de mémé | епізод |
| 2012 | ф | Повернення додому | À moi seule | Сабіна Фаро |
| 2012 | ф | Прощавай, моя королево | Les adieux à la reine | мадам Кампан |
| 2011 | ф | Канікули на морі | Le Skylab | тітка Моніка |
| 2011 | ф | Припустимі винні | Présumé coupable | Едіт Мареко |
| 2011 | ф | Будинок терпимості | L'Apollonide (Souvenirs de la maison close) | Марі-Франс |
| 2011 | ф | 17 дівчат | 17 filles | шкільна медсестра |
| 2011 | тф | Прощальний букет | Bouquet final | власниця |
| 2010 | ф | Вільні руки | Les mains libres | Ріта |
| 2010 | ф | Копакабана | Copacabana | Сюзанна |
| 2010 | ф | Разом ми проживаємо величезну історію любові | Ensemble, nous allons vivre une très, très grande histoir... | мадемуазель Аделаїда |
| 2010 | с | La collection pique sa crise | Шанталь | |
| 2009 | тф | Для двох це простіше | À deux c'est plus facile | |
| 2009 | ф | Красиві хлопчаки | Les beaux gosses | мати Ерве |
| 2009 | ф | Коко | Coco | Бріджит |
| 2008 | ф | Простая душа | Un coeur simple | Настасья, сестра Фелісіте |
| 2007 | ф | Акторки (Сон попередньої ночі) | Actrices | Наталі |
| 2006 | ф | Велика квартира | Le grand appartement | Шарлотта Фалінгар |
| 2006 | ф | Школа для усіх | L'école pour tous | Григорян |
| 2005 | ф | Задній план | Backstage | Жюльєт |
| 2005 | ф | Один йде — інший залишається | L'un reste, l'autre part | Ніколь |
| 2004 | ф | Королі та королева | Rois et reine | Елізабет |
| 2004 | кф | Невідома знаменитість | Illustre inconnue | сестра |
| 2003 | ф | Бутик | France Boutique | Монік |
| 2002 | ф | Якби я був багатий | Ah! Si j'étais riche | Клер |
| 2001 | ф | Моя дружина — акторка | Ma femme est une actrice | Наталі |
| 2018 | ф | Один король — одна Франція | Un peuple et son roi | Соланж |
- Режисер/сценарист
| Рік | Назва | Оригінал | Примітки |
|---|---|---|---|
| 1986 | Красивий | La belle | режисер (короткометражний) |
| 1989 | Сказати так чи ні | Dis-moi oui, dis-moi non | режисер, сценарист (короткометражний) |
| 1992 | Чатовий | La sentinelle | сценарист (адаптація) |
| 1994 | Поцілуй мене | Embrasse-moi | режисер, сценарист (короткометражний) |
| 1994 | Забудь мене | Oublie-moi | режисер |
| 1996 | Серце примари | Le coeur fantôme | сценарист |
| 1996 | Забиті до смерті | Clubbed to Death (Lola) | сценарист |
| 1997 | У шкільні роки: Маленькі | Les années lycée: Petites | режисер, сценарист (телевізійний) |
| 1999 | Життя мене не лякає | La vie ne me fait pas peur | режисер, сценарист |
| 2003 | Легше верблюдові | Il est plus facile pour un chameau | сценарист |
| 2003 | Почуття | Les sentiments | режисер, сценарист |
| 2007 | І нехай усе танцює! | Faut que ça danse! | режисер, сценарист |
| 2007 | Акторки (Сон попередньої ночі) | Actrices | сценарист |
| 2012 | Камілла роздвоюється | Camille redouble | режисер, сценарист |
| 2013 | Замок в Італії | Un château en Italie | сценарист |
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
| Рік | Назва фільму | Нагорода | Категорія | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 1994 | Забудь мене | Міжнародний кінофестиваль в Салоніках | Найкращий сценарій | Перемога |
| 1999 | Життя мене не лякає | міжнародний кінофестиваль в Локарно | Приз екуменічного журі | Перемога |
| Срібний Леопард | Перемога | |||
| Приз молодіжного журі | Перемога | |||
| Золотий Леопард | Номінація | |||
| Приз Жана Віго | Найкращий фільм | Перемога | ||
| 2000 | Міжнародний фестиваль незалежного кіно в Буенос-Айресі | Найкращий режисер | Перемога | |
| Каннський кінофестиваль | Французький кінематографіст року | Перемога | ||
| 2001 | Фестиваль європейського кіно в Ввареджіо | Найкращий європейський фільм | Перемога | |
| 2002 | Моя дружина — акторка | Премія «Сезар» | Найкраща акторка другого плану | Номінація |
| 2003 | Почуття | Приз Луї Деллюка | Приз Луї Деллюка | Перемога |
| Венеційський кінофестиваль | Золотий лев | Номінація | ||
| 2004 | Премія «Сезар» | Найкращий фільм | Номінація | |
| 2006 | Задній план | Найкраща акторка другого плану | Номінація | |
| 2008 | Акторки | Найкраща акторка другого плану | Номінація | |
| 2010 | Красиві хлопчаки | Найкраща акторка другого плану | Номінація | |
| 2012 | Камілла роздвоюється | Каннський кінофестиваль | Приз товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) | Перемога |
| Будинок терпимості | Премія «Сезар» | Найкраща акторка другого плану | Номінація | |
| Камілла роздвоюється | Кінофестиваль в Локарно | Variety Piazza Grande Award | Перемога | |
| 2013 | Камілла роздвоюється | Премія «Сезар» | Найкраща акторка | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | |||
| Найкращий фільм | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Номінація | |||
| Премія «Люм'єр» | Спеціальний приз журі | Перемога | ||
| 2016 | Тепла пора року | Премія «Сезар» | Найкраща акторка другого плану | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=1
- ↑ Leffler, Rebecca. Cannes 2012: Michel Gondry’s 'The We & The I' to Open Director's Fortnight. The Hollywood Reporter. Процитовано 20 квітня 2015.
- ↑ 2012 Selection. quinzaine-realisateurs.com. Directors' Fortnight. Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 20 квітня 2015.
- ↑ Ford, Rebecca (25 травня 2012). Cannes 2012: 'No' Takes Top Prize at Directors' Fortnight. The Hollywood Reporter. Процитовано 20 квітня 2015.
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій Ноемі Львовські на сайті IMDb
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ноемі Львовскі |
- Ноемі Львовскі на сайті IMDb (англ.)
- Ноемі Львовскі на сайті AlloCiné(фр.)
|
|
Це незавершена стаття про французького кінорежисера або кінорежисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |