Сезар (кінопремія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Едгар Рамірес зі статуеткою «Сезар», 2011

«Сеза́р» (фр. César — «Цезар») — національна кінопремія Франції. Її вручає з 1975 року Академія кінематографічних мистецтв і техніки (фр. Académie des arts et techniques du cinéma) за результатами голосування.

Академія кіномистецтв складається з понад 3 900 фахівців в 11 напрямках (у тому числі артистичних директорів, режисерів, сценаристів, представників преси). Є другою за величиною академією у світі після Оскара.[1]

Церемонія нагороди відбувається кожного лютого в Парижі в Театрі Шатле. Свою назву премія отримала на честь французького скульптора Сезара Бальдачіні (фр. César Baldaccini). Самі призи є творінням скульптора.

Історія[ред.ред. код]

Головна кінематографічна премія Франції «Сезар» — найпрестижніша нагорода за успіхи в кіномистецтві. Премія, що є європейським аналогом «Оскара», заснована Французької академією кінематографічних мистецтв і техніки. Ідею її створення запропонував в 1974 продюсер і перший президент Французької кіноакадемії Жорж Кравенн (1914–2009). Він назвав її на честь свого друга, французького скульптора і відомого постмодерніста Сезара Бальдачіні (1921–1998), який є автором призу — статуетки (лауреати премії разом з відповідним дипломом отримують метикуваті золочені статуетки, виготовлені за малюнком Бальдачіні).

Уперше вручення національної кінопремії «Сезар» відбулося 3 квітня 1976 у паризькому Палаці конгресів. Церемонія проходила під головуванням відомого французького кіноактора Жана Габена. Премії вручали в тринадцяти номінаціях (найкращі фільм, режисер, артист, актриса і так далі).

Премії «Сезар» присуджується французьким та іноземним фільмам за підсумками попереднього нагородженню року за результатами таємного голосування членів Французької академії кінематографічних мистецтв. Створена в 1974 Академія об'єднує станом на 2012 рік більше 3500 членів, серед яких — представники дванадцяти різних професій кіноіндустрії, а також видних діячів, які підтримують розвиток індустрії кіно у Франції.

Таємне голосування відбувається за два тури, голоси членів Академії, які отримують відповідні бюлетені на свою домашню адресу, збираються поштою. У ході першого туру визначаються по п'ять претендентів на премію у кожній з номінацій, в ході другого — переможці в кожній номінації. Як стверджують організатори, підрахунок голосів закінчується до 18.00 в день урочистої церемонії в офісі відповідального секретаря Академії. Відповідальний секретар прибуває на церемонію із запечатаними конвертами, які передаються учасникам церемонії, які оголошують переможців, у міру оголошення списку номінантів у кожній категорії.

До 2012 року список номінацій виріс до 22: найкращий фільм року, найкращий режисер, найкраща актриса, найкращий актор, найкраща жіноча роль другого плану, найкраща чоловіча роль другого плану, найкращий дебют, найкраща молода актриса, найкращий молодий актор, найкращий оригінальний сценарій, найкращий адаптований сценарій, найкращий анімаційний фільм, найкращий іноземний фільм, найкращий документальний фільм, найкращий монтаж, найкращий композитор, найкращий звукорежисер, найкращий оператор, найкращий художник по костюмах, найкращий художник-постановник, найкраща короткометражка.

За традицією французька академія кіномистецтва щорічно вручає Почесний приз.

Спочатку передбачалося, що кожні десять років буде вручатися особлива премія «Сезар Сезарів» за найкращу французьку стрічку десятиліття, а в подальшому і найкращу стрічку двадцятиріччя. 1985 року фільм «Стара рушниця» режисера Робера Енріко отримав премію «Сезар Сезарів» за найкращу стрічку десятиліття. Однак, надалі ця премія не вручалася.

Церемонія вручення премії «Сезар» проходить щорічно в лютому. З 2002 вона проводиться на сцені паризького музичного театру «Шатле», що вміщає 3 тисячі глядачів. Захід в різні роки вели відомі актори Ліно Вентура, Жанна Моро, Шарль Ванель, Жан Маре, Ів Монтан, Сімона Сіньоре, Катрін Деньов, Марчелло Мастроянні, Ален Делон, Жерар Депардьє, Анні Жирардо, Фанні Ардан, Ізабель Аджані та інші.

У попередні роки лауреатами «Сезар» ставали фільми : «Кус-кус і барабулька» Абделатіфа Кешиша, «Леді Чаттерлей» Паскаля Феррана (2007), «Моє серце битися перестало» Жака Одіара (2006), «Ухилення» Абделатіфа Кешиша (2005), «Нашестя варварів» Деніса Аркана (2004), «Піаніст» Романа Поланскі (2003), «Амелі» Жана-П'єра Жене (2002), «На чужий смак» Аньєс Жаві (2001) та інші.

За історію існування премії найбільша кількість «Сезарів» отримали два фільми — «Останнє метро» (1980) режисера Франсуа Трюффо і «Сірано де Бержерак» (1990) Жан-Поля Раппно. Обом картинам, в яких головну роль виконав Жерар Депардьє, дісталося по десять нагород. Рекордні 14 номінацій (з яких 7 виграні) було у фільму «Камілла Клодель» (1988) режисера Брюно Нюіттена. У цьому фільмі також зіграв Депардьє. 8 премій здобув фільм 2005 «Моє серце битися перестало» режисера Жака Одіара.

У 2010 лауреатом премії «Сезар» стала картина «Пророк» Жака Одіара, яка перемогла одразу у дев'яти номінаціях, включаючи «Найкращий фільм року» і «найкращу акторську гру». Приз за найкращу жіночу роль дістався Ізабель Аджані за стрічку «Останній урок» (La journee de la jupe) Жана-Поля Лилиенфельда.

Драма Клінта Іствуда «Гран Торіно» отримала приз за найкращий іноземний фільм.

У 2011 році вищу нагороду французької кіноакадемії «Сезар» отримала драма французького режисера Ксав'є Бовуа «Про богів і людей». Француз Майкл Лонсдейл (Michael Lonsdale), який зіграв у «Про богів і людей», отримав приз за найкращу роль другого плану.

Польсько-французький режисер Роман Поланскі отримав нагороду в номінації «найкращий режисер» за фільм «Привид».

Найкращим дебютним фільмом за версією «Сезара» було визнано фільм французького режисера та автора коміксів Жоанна Сфара (Joann Sfar) «Генсбур, кохання хулігана» . Виконав роль Генсбура Ерік Ельмосніно визнаний найкращим актором.

Фільм американського режисера Девіда Фінчера «Соціальна мережа», що розповідає про засновника соціальної мережі Facebook Марка Цукерберга, отримав нагороду в номінації «найкращий іноземний фільм».

Француженка Сара Форестьє («Імена людей») визнана найкращою актрисою.

Номінації[ред.ред. код]

  • Найкращий фільм
  • Найкращий режисер
  • Найкращий актор
  • Найкраща акторка
  • Найкращий фільм іноземною мовою
  • Найкращий сценарій
  • Найкраща кінематографія
  • Найкращий дизайн/костюми
  • Найкраще звукове оформлення/музика
  • Почесний «Сезар»

Лауреати у номінації «Найкращий актор/акторка»[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]