Ноемі Санін
| Ноемі Санін | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
5 червня 1949[1] (74 роки) Медельїн, Колумбія |
| Країна |
 Колумбія |
| Діяльність | дипломат, юристка, адвокат, політична діячка |
| Alma mater | Pontifical Xavierian Universityd і Гарвардський університет |
| Знання мов | іспанська |
| Посада | ambassador of Colombia to the United Kingdomd[2], Minister of Foreign Affairs of Colombiad, ambassador of Colombia to Venezuelad, ambassador of Colombia to Spaind і ambassador of Colombia to the United Kingdomd |
| Партія | Colombian Conservative Partyd |
| Батько | Jaime Sanín Echeverrid |
| Нагороди |
 |
Пані Ноемі Санін (6 червня 1949, Медельїн) — колумбійський політик, триразовий кандидат у президенти, колишній міністр зв'язку та колишній міністр закордонних справ. Колишній посол Колумбії в Іспанії (2002—2007) та Великій Британії (2007—2009).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 6 червня 1949 року у Медельїні. У 1973 році закінчила право в Папському університеті Ксаверіани у Боготі, після чого закінчила аспірантуру з фінансів та комерційного права[3].
Після закінчення навчання вона працювала у фінансовому секторі як у державних, так і в приватних компаніях. У 1976—1979 роках вона була заступником директора, а потім директором (1979—1983) фінансової компанії «Житлово-ощадна корпорація»[3].
У 1983—1986 роках вона була міністром зв'язку в кабінеті президента Белісаріо Бетанкур. Основним її досягненням було реформування громадського телебачення та організація регіональної телевізійної мережі. Президент Батанкур також призначив її представником уряду на мирних переговорах з Революційними збройними силами Колумбії[3].
З 1990 по 1991 рік вона була послом Колумбії у Венесуелі. За цей час торгівля між країнами зросла втричі[3].
У 1991 році президент Сесар Ґавірія призначив її міністром закордонних справ, яким вона залишалася до 1994 року. У той час Колумбія була членом Ради Безпеки ООН і головувала в т. зв. групі 77 всередині цієї організації. Під час перебування у цьому статусі Колумбія також очолювала Рух неприєднаних держав, а президент Сесар Ґавірія був генеральним секретарем Організації Американських Держав[3].
У 1994—1995 роках вона була першим послом Колумбії у Великій Британії[3]. У 1998 році вона вперше взяла участь у виборах президента, де зайняла третє місце з результатом 27 % голосів[4]. У другому турі виборів вона підтримала Андреса Пастрану Аранго, який в підсумку переміг. Після виборів вона поїхала до США на навчання в Гарвардський університет (1999—2001).
У 2002 році вона знову висувалася кандидатом на президентські вибори[5][6]. З цією метою вона заснувала власну політичну групу «Так Колумбія» (Сі Колумбія). Однак вона набрала лише 5,8 % голосів на підтримку. У 2002—2007 роках вона була послом Колумбії в Іспанії. 19 листопада 2007 року президент Альваро Урібе призначив її послом Колумбії у Великій Британії. 11 липня 2009 року вона відмовилася від участі в майбутніх президентських виборах[7].
14 березня 2010 року її обрали кандидатом від Консервативної партії Колумбії на президентських виборах у травні 2010 року. У своєму голосуванні вона перемогла з незначною різницею у голосах Андреса Феліпе Аріаса. Він набрав 1,118 млн голосів, тоді як Арія 1,080 млн[8]. На виборах вона посіла п'яте місце, набравши 6,13 % голосів[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
- ↑ Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
- ↑ а б в г д е Noemí Sanín - Candidata Presidencial 2010-2014 (ісп.). Colombiamania.com. Процитовано 15 червня 2010.
- ↑ «Colombians look for a new kind of politics», BNet, czerwiec 1998.
- ↑ «Quiénes son los candidatos?», BBC Mundo, 18 maja 2002.
- ↑ «Colombia elections: Key contenders», BBC News, 21 maja 2002.
- ↑ Noemí Sanín renuncia a la embajada en el Reino Unido (ісп.). ElEspectador.com. 11 lipca 2009. Процитовано 15 червня 2010.
- ↑ Noemí Sanín llamó a la unidad conservadora tras su victoria en la consulta (ісп.). ElTiempo.com. Процитовано 15 червня 2010.
- ↑ Resolucion No. 1190 DE 2.010 (PDF) (ісп.). Registraduría Nacional del Estado Civil. 9 czerwca 2010. Процитовано 15 червня 2010.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |