Носій функції
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Носій (англ. Support) функції — це замикання підмножини області визначення функції, де функція набуває ненульових значень. Поняття широко використовується в математичному аналізі. В деякому сенсі поняття носія схоже до області визначення функції.
Означення [ред.]
Носій функції
— це замикання підмножини
, на якій дійснозначна функція
не обертається в нуль:
Найпоширенішим є випадок, коли функція
визначена на топологічному просторі
і є неперервною. У такому випадку носій визначається, як найменша замкнута підмножина
, за межами якої
дорівнює нулю.
Фінітні функції [ред.]
Функція називається фінітною, якщо її носій компактний.
Наприклад, якщо
— це дійсна пряма, то всі неперервні функції, які занулюються на множині
, є фінітними.

