Нік Девіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нік Девіс
Народився 1953[1][2]
Країна  Велика Британія
Діяльність журналіст
Alma mater Університет Оксфорда
Знання мов англійська
Нагороди
IMDb ID 0203877
Сайт nickdavies.net

Ніколас Девіс (народився 28 березня 1953 р.) — британський журналіст-розслідувач, письменник і документаліст.

Девіс написав багато як фрилансер, а також для The Guardian і The Observer, і був названий «Репортером року»,[3] «Журналістом року» і «Автором року» за версією британської прес-премії.[4]

Девіс створив документальні фільми для "Світу в дії " ITV і написав численні книги на політичну та журналістську тематику (зокрема Flat Earth News), що викликало значні суперечності щодо викриття журналістських зловживань у Великій Британії та в усьому світі.[5] Як репортер The Guardian, Девіс був відповідальним за розкриття справи про хакерський злом телефонів у липні 2011 року, коли було виявлено зловживання голосовою поштою мобільного телефону вбитої школярки Міллі Доулер.

Кар'єра в журналістиці[ред. | ред. код]

Девіс отримав ступінь PPE в Оксфордському університеті в 1974 році[6] і почав свою кар'єру в журналістиці в 1976 році, працюючи стажистом для Mirror Group в Плімуті. Потім він переїхав до Лондона і працював у Sunday People, The Evening Standard, перш ніж стати репортером у The Guardian в липні 1979 року. Відтоді Нік Девіс працював кореспондентом у The Observer, був головним дописувачем в London Daily News в 1986 році і репортером для World in Action і Channel 4 Dispatches. Після того, як лондонська газета Daily News припинила свою діяльність, Нік переїхав до Сполучених Штатів, де написав White Lies - історію про неправомірне засудження темношкірого двірника Кларенса Брандлі за вбивство білої дівчини.[6] З 1989 року Девіс був незалежним репортером для Гардіан. Він став першим переможцем Премії Марти Ґеллгорн у журналістиці в 1999 році.[7] У вересні 2016 року Нік Девіс пішов у відставку, оголосивши, що подорожуватиме в пошуках цікавого досвіду. Його вебсайт свідчить, що останнім часом його бачили в Індонезії та на півночі Аргентини.

Після публікації Flat Earth News та історії Guardian, де Нік стверджує, що журналісти News of the World використовують приватні мобільні телефони для отримання своїх сюжетів,[8] 14 липня 2009 року Девіс розповів Комітету з питань культури, засобів масової інформації та спорту, що Столична поліцейська служба зробила занадто мало для розслідування претензій.[9] Дана справа набула широкого розголосу і закінчилася звільненням Енді Коулсона, директора з комунікацій консервативної партії.[10] Нік Девіс отримав нагороду Paul Foot 2011 за роботу над цією історією.[11]

Книга Девіса про хакерський скандал International News Hack Attack: Як дізнатися правду Руперта Мердока, була опублікована в серпні 2014 року.[12]

Критична реакція на Flat Earth News[ред. | ред. код]

У Лондонському книжковому огляді дане видання охарактеризували як «справді важливу книгу, яка, ймовірно, змінюватиметься постійно, і той, хто її читає, бачить в загальному британську газетну індустрію».[13] Аналіз показує, що 60 % вмісту британських газет базується, головним чином, на копіюванні або прес-релізах, тобто на практиці, яку Девіс назвав «churnalism» — «чурналістика», і лише 12 % — оригінальні історіїі. Мері Рідделл (The Observer) оскаржила подані в книзі деякі звинувачення проти британської журналістики і назвала її «надмірно песимістичною».[14] Пітер Оборн (The Spectator) зосередився на використанні незаконних методів, щоб втрутитися в приватність, а не знижувати стандарти, описуючи Flat Earth News як книгу, яка «гіпнотично читається» і припускаючи, що Девіс «ігнорує багато [журналістики], що є важливо і добре».[15]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія Британської преси Репортер року, 2000;[3] Журналіст року та письменник року.[4]
  • Премія Марти Ґеллгорн у журналістиці, 1999 р.[7]
  • Paul Foot Award 2011, за серію статей, які допомагали розкрити масштаб міжнародного скандалу зі злому телефонів у <i id="mwhQ">News of the World</i> .[11]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Новини: Міжнародний скандал телефонного злому
  • Роль столичної поліції в скандалі з телефонним хакерством
  • Телефонний хакерський скандальний список

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. ↑ Korean Authority File
  2. ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
  3. ↑ а б British Press Awards: Past winners. Press Gazette. Архів оригіналу за 20 March 2012. Процитовано 20 серпня 2009.
  4. ↑ а б The 7.30 Report – Media industry in crisis as standards decline: Davies. Australian Broadcasting Corporation. Процитовано 20 серпня 2009.
  5. ↑ Author Details for Nick Davies. Random House. Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 20 серпня 2009.
  6. ↑ а б Matthew Bell (12 липня 2009). A burning indignation towards people who abuse power. The Independent. London.
  7. ↑ а б The Martha Gellhorn Prize previous winners. Martha Gellhorn Prize. Процитовано 20 серпня 2009.
  8. ↑ News of the World 'bugging' claim. BBC News. 8 липня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
  9. ↑ Paper accused of phone 'cover-up'. BBC News. 14 липня 2009. Процитовано 28 вересня 2009.
  10. ↑ Davies, Caroline (9 липня 2009). David Cameron urged to sack Tory spin doctor Andy Coulson. The Guardian. London. Процитовано 29 вересня 2009.
  11. ↑ а б Dan Sabbagh «Nick Davies wins award for hacking exposé», The Guardian, 29 February 2012, p.5
  12. ↑ Henry Porter (3 серпня 2014). Hack Attack review – Nick Davies's gripping account of the hacking affair. The Guardian. Процитовано 4 вересня 2014.
  13. ↑ Lanchester, John (6 березня 2008). Riots, Terrorism etc. London Review of Books. 30 (5): 3.
  14. ↑ Mary Riddell (3 лютого 2008). Failures of the Fourth Estate. The New York Observer. London. Процитовано 29 вересня 2009.
  15. ↑ Peter Oborne (30 січня 2008). The vile behaviour of the press. The Spectator. Архів оригіналу за 25 September 2009. Процитовано 29 вересня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нік_Девіс&oldid=39339293