Обговорення користувача:Samsiq

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ласкаво просимо!

   Основні засади Вікіпедії   
Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії, Samsiq!
   Для чого ми розвиваємо Вікіпедію

Вітаємо Вас як нового учасника україномовного розділу Вікіпедії. Сподіваємось на плідну співпрацю з Вами над спільним відкритим проєктом.

Зверніть увагу на наріжні принципи участі: сміливо редагуйте, а в конфліктних ситуаціях, якщо такі виникнуть, завжди розраховуйте на добрі наміри опонента.

Можете скористатися шпаргалкою, якщо Ви ще не знайомі з основами вікірозмітки.

Якщо виникли запитання щодо проєкту або потрібні якісь підказки, пошукайте відповідь на сторінці Довідки. Якщо відповіді на Ваше питання там немає, поставте його у нашій Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів.

Кнопка вставки підпису у вікні редагування

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох тильд (~~~~) або за допомогою позначки підпису у вікні редагування (зображено на малюнку). У статтях, написаних або редагованих Вами, підпис не ставиться.

Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці інтересів користувачів. Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, можете звернутися за порадою до будь-якого користувача з цієї категорії.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!

Велика Британія США Irrespective of your language skills, you are welcome to create your own user page, add interwiki links, upload images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with the community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавилон or create your own ones. You can ask for our help on the Community Portal (help).
   Як створити статтю
   Як редагувати статті
   Ілюстрування статей
   Потренуйтеся тут!
   Правила і настанови
   Стиль оформлення статей
   Авторські права
   Довідка
   Користувачі, що допоможуть Вам
   Словничок вікітермінів

-- Automatic welcomer (обговорення) 14:50, 27 грудня 2020 (UTC)[відповісти]

Термоелектронний перетворювач[ред. код]

Доброго дня, не треба заміняти відсутні червоні посилання на посилання сторінки вікіпедії англійською мовою. Шаблон iw як раз призначений для посилання на ще неперекладені статті. Alessot (обговорення) 15:34, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Добре, зрозумів --Samsiq (обговорення) 15:39, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Ви можете допомогти, якщо для червоних посилань зможете знайти відповідники іншими мовами і додати їх у шаблон {{ Iw }}. Рекомендую ознайомитись з його документацією. Alessot (обговорення) 15:54, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Я маю діплом та вчену ступінь з цієї галузі науки і можу написати вказані статті базуючись на англійських.
При умові, що Ви перевірити їх на дотримання канонів прийнятих у wiki. Вважаю - це буде більша допомога, ніж додавати відповідники на інших мовах. --Samsiq (обговорення) 17:03, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Якщо зможете написати або перекласти статтю - напишіть або перекладіть. Сенс розстановки шаблонів в іншому - зберегти зв'язність між статтями. Статті пишуться, червоні посилання стають синіми. Якщо залишити пряме посилання на сторінки енвікі, то коли буде створена сторінка українською мовою, на неї не буде посилань там, де повинні бути. А якщо розставити шаблон, то поки стаття не написана, буде і червоне посилання українською, і синє посилання на статтю іноземною мовою. А коли стаття буде написана - бот замінить шаблон на звичайне внутрішньовікіпедійне посилання автоматично. Більш того, якщо сторінка буде перекладена не з тою назвою, яка зазначена у шаблоні, бот про це скаже, і помилку можна буде виправити. Цей шаблон - це такий інтрефейс для посилання на статті, які ще не написані.
Якщо треба буде якась допомога зі статтями - пишіть мені на сторінку обговорення. Чим зможу - допоможу. Alessot (обговорення) 17:43, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Починаю працювати над створенням вказаних статей. Поки питань немає, як що виникнуть, то буду звертатися по допомогу. --Samsiq (обговорення) 09:30, 5 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
На замовлення створено нову сторінку Бетавольтаіка --Samsiq (обговорення) 13:13, 5 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Вітаю! 1. Не знайшов джерела, яке підтверджує оце твердження "Електрони високої енергії (бета-випромінювання), що вивільняються під час радіоактивного розпаду, генерують численні вторинні носії заряду через процеси зіткнення в p-n-переході напівпровідника" (в частині саме використання p-n перехода, тому що технічно можливий інший варіант: люмінесцентна речовина опромінюється бета-частинками, а потім світло вловлюється фотоелементом). Його бажано знайти і додати. 2. Після створення статті бажано додавати інтервікі: "Іншими мовами | Додати" і вказати назву статті у іншомовному розділі. У цій статті вже зроблено. А так достойна стаття, майже нічого не правив. Alessot (обговорення) 13:32, 5 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Добре, починаю працювати над наступною статтею. Думаю для твердження "Електрони ..." посилання буде знайти легко, пошукаю. --Samsiq (обговорення) 13:41, 5 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Добрий день! Я маю 2 питання щодо правопису даного терміну:

  1. Чому «бета» пишеться разом, попри бета-розпад, бета-тестування, бета-частинки тощо?
  2. Чому «вольтаіка», але «мозаїка»?

Заздалегідь дякую. --Рассилон 15:40, 5 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Доброго здоров'я шановний панове! Я сам думав над ціми питаннями. Так вот. Дефіз відсутній тому що
в англійській wiki:https://en.wikipedia.org/wiki/Betavoltaic device. Так, дійсно, в український
звучить Ї. Я згоден. Давайте подумаємо та поставимо "Бета-вольтаїка". Це буде дійсно по Українськи. --Samsiq (обговорення) 17:47, 5 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Вітаю, шановний панове Рассилон! Вивчення правопису слова "Бета-вольтаїка" показало, що Ви прави. Більш того. Ваши висновки підтверджує опис цієї продуктцї на українському ринку (https://tokar.ua/read/46038/yak-pratsiuiut-iaderni-batareyky-i-dlia-choho-vony-liudstvu/ автор Андрій Сабініч). Тому я сторінку переіменував. Дякую. --Samsiq (обговорення) 13:06, 10 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

Аморфні речовини[ред. код]

Вітаю, дякую що ви внесли виправлення в написаний вами текст, тепер стало зрозуміло, про що він, але я хотів би попросити вас попрацювати трохи ще над ним, бо зараз не зрозуміло, як цей розділ стосується статті. Я маю на увазі, що він говорить нам про електронну будову аморфних речовин? На разі — нічого, крім фото не стосується саме аморфних речовин — адже вуглець і кремній мають однакові конфігурації у аморфному і у кристалічному стані. І в аморфному і в кристалічному стані 1s-орбіталь сферична, а p-орбіталі мають форму пелюстків. Сигма-зв'язки існують і в аморфних речовинах і в усіх інших. Коротше, якщо ви можете написати розділ саме про форму електронних хмар аморфних речовин, тобто, що відрізняє їх від кристалічних і від рідин, то зробіть це будь-ласка, якщо ж тут лише ілюстрація — то давайте просто додамо цю картинку в розділ "атомна будова", і не будемо навалювати зайвого тексту (в цьому випадку я сам можу перенести оформити це, якщо хочете) — адже насправді всі ці пояснення не потрібні, на фото є позначки де яка орбіталь, так само як і легенда, який колір якій щільності відповідає. --BogdanShevchenko (обговорення) 18:46, 25 березня 2024 (UTC)[відповісти]

Дякую Вам за ретельний поміркований аналіз того, шо написав я і автор розділу IVBort. Ви праві. Тут багато зайвого тексту і над ним конче потрібно попрацювати бо стаття стосується «ще не вирішених питань з фізики». Тут я ценую Ваш восьмирічний опит роботи у Вікіпедії і саме в галузі атомної фізики. Для початку два зауваження. Денситометрія показує, що (по-перше) сигма-зв’язки існують в кристаличних речовинах, а в аморфних вони геть відсутні і (по-друге) як s, та і p орбіталі бувають як сферічні, так і пелюсткові. Все залежить від тог во внутрішній чи зовнішній вони оболонці. З свого боку прикладу максимум зусиль, що б дійти спільної думки. --Samsiq (обговорення) 19:21, 25 березня 2024 (UTC)[відповісти]
О, ну щодо відсутності сигма-зв'язків, це звісно вже цікава інформація. А можете кинути посилання, де саме написано що у аморфних речовин вони відсутні? Бо я бігло продивився ті посилання які в тексті, але щось не можу знайти де саме це сказано. Я просто, чого питаю, бо відкрив книгу "Amorphous Semiconductors" (https://www.cambridge.org/core/books/amorphous-semiconductors/F8FBD13DF943A7375680F48577A657A5), і там буквально в передмові згадуються "mostly sigma-bonded amorphous semiconductors". Але я можу чогось не розуміти, бо не спеціаліст в цьому питанні, звісно. --BogdanShevchenko (обговорення) 23:39, 27 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Працюємо над питаннями. Ви кажете, що 1s-орбіталь сферична, а p-орбіталі мають форму пелюстків. Так це написано в кожному(!) підручнику з атомної фізики. Але читаємо далі: Це стосується лише атома водню і не як не решти атомів. Щобільше, рішення рівняння Шредингера отримало тисячі підтверджень в плані енергії атома (спектроскопія) і нема жодного (!) підтвердження в плані форми орбіталей.
Далі, що до аморфних матеріалів. Рентгеноструктурний аналіз чітко показує відсутність дального порядку. Але наявність ближнього порядку (на жаль) лише гіпотеза, що не підтверджена експериментально.
Читаємо, наприклад, Atomic-level structure and structure–property relationship in metallic glasses [1]: Попри те, що останніми роками було розроблено все більше і більше склоутворювальних сплавів, фундаментальних знань щодо структурних аспектів МГ залишається серйозно недостатньо. Наприклад, як атоми упаковуються на короткому та середньому діапазоні?
І, нарешті, Пряме пікоскопичне зображення двох станів вуглецю: кристалічного з сигма-зв'язками та аморфного без сигма-зв'язків опубліковано тут [2]
Fig. 3. Electron cloud density image of sp2 hybridized carbon in crystalline graphite (left) and activated coke without hybridization (right). Цей двофазний матеріал було отримано в Інституті металофізики НАН України. --Samsiq (обговорення) 10:11, 28 березня 2024 (UTC)[відповісти]
Я задав конкретне питання, де саме написано, що у аморфних речовин немає сигма-зв'язків. Бо я знайшов джерело, де написано що вони є. Або ось ще одне, https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0254058405004530 — тут як раз про карбон: "The most common chemical bonds in amorphous and nanocrystalline carbon are sp3 and sp2 hybridizations. In the sp3 configuration, a carbon atom forms four sp3 orbitals making a strong σ bond to the adjacent atom."
З іншого боку, у наведеному вами джерелі автор мудро не робить таких всеохоплюючих висновків як "в усіх аморфних речовинах немає σ-зв'язків" чи навіть що "в аморфному карбоні не утворюються σ-зв'язки". Він чесно каже про конкретний матеріал — активоване вугілля. Цей факт логічно додати в статтю про активоване вугілля, але розширяти це на всі аморфні речовини явно зарано.
Давайте зробимо так, я спробую трохи переробити той текст, лишивши важливі і підтверджені джерелами факти, а ви потім виправите, якщо я випадково приберу щось зайве, добре? --BogdanShevchenko (обговорення) 23:09, 4 квітня 2024 (UTC)[відповісти]
Я прочитав новий Ваш текст. Мені треба тиждень, що б вивчити наведені там джерела. Після цього я напишу Вам повідомлення з моїми думками. --Samsiq (обговорення) 06:06, 5 квітня 2024 (UTC)[відповісти]