Олексієнко Сергій Миколайович
| Олексієнко Сергій Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
21 вересня 1969 (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1988) і Українська академія мистецтв (1994) |
| Вчителі | Бородай Василь Захарович |
| Членство | Спілка художників України |
| Батько | Олексієнко Микола Іванович |
Сергій Миколайович Олексі́єнко (нар. 21 вересня 1969, Київ) — український скульптор; член Київської організації Спілки художників України з 1994 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 21 вересня 1969 року в місті Києві (нині Україна). Син скульптора Миколи Олексієнка. 1988 року закінчив Київську художню середню школу імені Тараса Шевченка (педагоги з фаху — В. Домбровський, Л. Бутенко)[1]; 1994 року — Українську академію мистецтв, де навчався у Василя Бородая.
Мешкає у Києві в будинку на вулиці Прирічній, № 27 г[2].
Творчість[ред. | ред. код]
Працює у галузях станкової та монументальної скульптури, скульптури малих форм, створює переважно скульптурні композиції, меморіальні дошки, барельєфи. Серед робіт:
- «Ритуал рівноваги» (1991);
- «Богиня» (1993);
- «Концентрація» (1993);
- «Вежа» (1994);
- «П'ятий елемент» (1999);
- «Вакханка» (2006);
- «Діоніс» (2010);
- «Південно-Східний вітер» (2012);
- «На коні» (2015);
- «Царівна» (2017);
- «Друг» (2019);
- «Ангел» (2022, глина);
- «Вождь» (2022, пластик);
- «Іван Кавалерідзе» (рельєф-контрформа; 2022, штучний камінь).
Автор бронзової меморіальної дошки Віктору Микитасю в Києві на фасаді будинку по вулиці Євгена Чикаленка, № 27 (2018)[3].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Л. О. Лисенко. Олексієнко Сергій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
|
