Опістотонус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Опістот́онус — (грец. ópisthen — назад, tonus — напруження) судомна поза з різким вигинанням спини, запрокидуванням голови назад (поза арки з опорою лише на потилицю і п'ятки), витягуванням ніг, згинанням рук внаслідок тонічного скорочення розгинальних м'язів спини, кінцівок і шиї.

Опістотонус при правці

Опістотонус більш виражений у дітей. Опістотонус може раптово викликатися при будь-яких спробах руху, годуванні, спробі заговорити, посмішці чи судомній активності.

Опістотонус

Причини[ред.ред. код]

Являє собою крайній ступінь децеребраційної ригідності, виникає зазвичай спонтанно; поза утримується відносно тривалий час. Спостерігається при правці, дитячих паралічах з враженням середнього мозку чи моста, вираженій ядерній жовтяниці, лейкодистрофіях, а також при інших патологічних процесах в мозку, при яких має місце стиснення середнього мозку і моста внаслідок дислокації мозку (забій мозку з набряком при черепно-мозкових травмах, гематома, пухлина мозку і мозочка, набряк мозку при менінгіті).

Опістотонус може з'явитися при інтоксикації літієм і рідко як екстрапірамідальні побічні дії галоперидолу, метоклопраміду, фенотіазінів, отруєння стрихніном.

Опістотонус можна отримати експериментально на тваринах при перерізі середнього мозку між верхніми і нижніми горбиками, внаслідок розрізу всіх кортикоретикуляних волокон. Опістотонус може виникати тільки у птахів і плацентарних тварин.

При правці і отруєнні стрихніном опістотонус може поєднуватися з сардонічною посмішкою.

Дуже рідко при сильно розвиненому черевному пресі може спостерігатись емпростотонус, коли тулуб згинається вперед.

Література[ред.ред. код]

  • Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: в 3 томах Т.2. — К.: Здоров'я, 2001–696 с. — ISBN 5-311-01249-8