Отто Ульсон
| Отто Ульсон | |
|---|---|
 | |
| Народився |
19 грудня 1879[1][2][…] Storkyrkoförsamlingend, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1] |
| Помер |
1 вересня 1964[1][2][…] (84 роки) Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[1] |
| Поховання | Північний цвинтар (Стокгольм)[4][5] |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | композитор, музикознавець, органіст |
| Alma mater | Королівська стокгольмська вища школа музики |
| Відомі учні | Nils Erikssond і Gunno Söderstend |
| Заклад | Королівська стокгольмська вища школа музики і Густав Ваза[d] |
| Magnum opus | Q14734609? |
| Нагороди | |
Отто Емануель Ульсон (швед. Otto Olsson; 19 грудня 1879 — 1 вересня 1964) — шведський органіст, відомий віртуоз свого часу, композитор.
Біографія[ред. | ред. код]
Отто Ульсон закінчив Королівську вищу музичну школу в Стокгольмі, де його викладачами були Август Лагергрен (орган), Оскар Боландер (фортепіано) та Йозеф Дент (композиція). У двадцятирічному віці він почав кар'єру концертного органіста, а в 1907 році зайняв пост головного органіста церкви Густава Вази в Стокгольмі, де пропрацював майже 50 років. З 1908 року він викладав в Королівській вищій музичній школі в Стокгольмі, а в 1926 році став професором органного виконавства.[6]
Отто Ульсону як музиканту, викладачеві і композитору була найближчою французька музична школа, його французький стиль надав особливий вплив на встановлення багатьох нових органів в Швеції, в плануванні яких він як експерт брав участь.[6]
Серед творів Отто Ульсона — органна, хорова і оркестрова музика. Великою популярністю користується його «Реквієм» соль мінор op. 13 для хору, солістів та оркестру.
Похований на Північному кладовищі в Стокгольмі.[6]
Список творів[7][ред. | ред. код]
Органна музика[ред. | ред. код]
- Op. 5 - Мініатюри (1896)
- Op. 14 - Дві органні п'єси (1903, 1905)
- Op. 15 - Симфонія No. 1 мі-бемоль мажор (1902)
- Op. 17 - Три органні п'єси
- 1. Урочистий марш соль мінор (1906)
- 2. Кантилена ми мажор (1908)
- 3. Пастораль ре мінор (1908)
- Op. 18A - П'ять канонів
- Op. 20 - Сюїта соль мажор (1904)
- Op. 21 - Три органні п'єси (1914)
- 1. Entrée
- 2. Похоронний марш
- 3. Мініатюра
- Op. 26 - П'ять поділених етюдів (1906)
- Op. 29 - Фантазія і фуга на хорал «Vi love Dig o store Gud» (1909)
- Op. 30 - Григоріанські мелодії (1910)
- 1. Creator alme siderum
- 2. Angelus autem Domini
- 3. O quot undis lacrimarum
- 4. Veni Creator Spiritus
- 5. Vexilla Regis prodeunt
- 6. Salve Regina
- Op. 36 - Дванадцять органних п'єс на мотив горалу (1908)
- 1. Адвент,
- 2. Різдво
- 3. Різдво
- 4. Новий рік
- 5. Богоявлення
- 6. День покаяння
- 7. Страсна п'ятниця
- 8. Великдень
- 9. Вознесіння Господнє
- 10. П'ятидесятниця
- 11. День Святої Трійці
- 12. День подяки
- Op. 38 - Соната мі мажор (1909-1910)
- Op. 39 - Прелюдія і фуга No. 1 до-дієз мінор (1910)
- Op. 45 - Три етюди (1910)
- Op. 44 - П'ять тріо (1911)
- Op. 47 - Григоріанські мелодії (1912)
- 1. Alma redemptoris mater
- 2. Iste confessor
- 3. Haec dies
- 4. Credo
- 5. O sacrum convivium
- 6. Magnificat
- Op. 48 - Варіації на хорал (1913)
- Op. 50 - Симфонія No. 2 «Credo symphoniacum» (1918)
- Op. 52 - Прелюдія і фуга No. 2 фа-дієз мінор (1918)
- Op. 56 - Прелюдія і фуга No. 3 ре-дієз мінор (1935)
Без опусу
- 1897 - Сонатина Ре мажор, Сюїта No. 1 соль мінор
- 1898
- Сюїта No. 2 ре мажор
- Сюїта No. 3 ре мінор
- Сюїта No. 4 до мінор
- Andante мі мажор
- Allegretto ля мінор
- Хорал сі-бемоль мінор
- Прелюдія Фа мажор
- Sonata Pastorale ля мажор
- Фантазія на хорал № 225
- Aftonstamning соль мажор
- 1900 - Соната мі мінор
- 1936 - Весільна прелюдія
- Маленька органна фантазія (швед. En liten orgelfantasi)
- Постлюдія «День Різдва»
- Прилади на хорал № 298
- Прилади на хорал № 305
Фортепіанна музика[ред. | ред. код]
- Op. 2 - Чотири фортепіанні п'єси (1898-1901)
- Op. 3 - Різдво (1898-1907, швед. Vid juletid)
- Op. 8 - Шість акварелей (1897-1903)
- Op. 9 - Шість скерцо (1901-1905)
- Op. 34 - Елегійні танці (1905-1908)
- Op. 43 - Альбом (1909, швед. Ur skizzboken)
Оркестрова музика[ред. | ред. код]
- Op. 11 - Симфонія соль мінор (1901-1902)
- Op. 12 - Сюїта для камерного оркестру (1902)
- Op. 19 - Інтродукція та скерцо для фортепіано та оркестру (1905)
Камерна музика[ред. | ред. код]
- Op. 1 - Фортепіанний квінтет ля мажор (1899)
- Op. 4 - Скрипкова соната №1 ре мажор (1899)
- Op. 10 - Струнний квартет №1 соль мажор (1901)
- Op. 22 - Скрипкова соната №2 ре мінор (1905)
- Op. 24 - Романс для скрипки та органу (1910)
- Op. 27 - Струнний квартет №2 соль мажор (1907)
- Op. 58 - Струнний квартет №3 ля мінор (1945-1948)
без опусу
- 1899 - Струнний квартет соль мінор
- 1903 - Струнний квартет сі-бемоль мажор
Хорова музика[ред. | ред. код]
- Op. 13 - Реквієм соль мінор для хору, солістів та оркестру (1903)
- Op. 25 - Te Deum для хору і оркестру (1906)
- Op. 31 - Кантата для солістів, хору і органу
- Op. 33 - «Адвент» для хору і органу (текст Пауля Нільсона)
- Op. 40 - «Ave Maris Stella» для змішаного хору (1912)
- Op. 46 - Кантата на відкриття церкви для солістів, хору і органу (1914)
- Op. 59 - Кантата до 600-річчя приходу св. Марії Магдалини в Стокгольмі для солістів, хору, скрипки та органу (1947)
Інші твори[ред. | ред. код]
- Op. 16 - Сюїта для фісгармонії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Otto E Olsson — 1917.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
- ↑ Olsson, OTTO EMANUEL — Svenskagravar.se.
- ↑ а б в Otto E Olsson - Svenskt Biografiskt Lexikon. sok.riksarkivet.se. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ Otto Olsson verkförteckning. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 22 червня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Sverker Jullander, Rich In Nuances — a Performance-Oriented Study of Otto Olsson’s Organ Music. Doktorsavhandling på engelska. Musikvetenskapliga avdelningen, Göteborgs universitet, 1997. 24+685 sidor. ISBN 91-85974-43-9.
|
