Отто Фріке

Отто Фріке
нім. Otto Fricke
Народився	29 травня 1894(1894-05-29) Веннігзен, Район Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина
Помер	26 листопада 1966(1966-11-26) (72 роки) Гайдельберг, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Бремен) Кавалер ордена Заслуг (Чилі) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Нагрудний знак морської артилерії

Отто Фріке (нім. Otto Fricke; 29 травня 1894, Веннігзен — 26 листопада 1966, Гайдельберг) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 вересня 1942).

Біографія

Освіту здобув на важкому крейсері «Ганза» (1914) і у військово-морському училищі в Мюрвіку (1914). Плавав на легких крейсерах «Штутгарт», «Грауденц», на лінкорі «Гельголанд». З 27 травня 1917 року — командир мінного тральщика М-38. З 16 вересня 1919 року — вахтовий офіцер, прапор-лейтенант, а потім командир 5-ї флотилії мінних тральщиків. З 21 жовтня 1919 року — вахтовий офіцер на крейсері «Кенігсберг». З 1 червня 1920 року — командир взводу полку берегової оборони «Вільгельмсгафен», з 26 жовтня 1920 року — командир роти 2-го батальйону берегової оборони. 4 квітня 1923 року призначений ад'ютантом і груповим офіцером військово-морської школи в Мюрвіку. З 23 вересня 1924 року — командир роти корабельної кадрованої дивізії «Остзе». З 31 березня 1925 року — вахтовий офіцер на крейсері «Берлін». З 26 вересня 1927 року — командир роти 3-го батальйону морської артилерії. 3 жовтня 1929 року призначений вахтовим офіцером, а 25 вересня 1930 року — 2-м артилерійським офіцером на лінійному кораблі «Гессен». З 26 вересня 1932 року — артилерійський офіцер на крейсері «Кенігсберг». 28 вересня 1934 року переведений в училище морської артилерії інструктором. З 1 жовтня 1937 року — начальник штабу інспекції морської артилерії, одночасно став начальником району Західного валу. З 1 травня 1940 року — комендант порту Ставангер. З 19 липня 1940 року — начальник штабу командування ВМС на узбережжі Ла-Маншу, з 18 квітня 1942 року — командувача-адмірала у Франції. З 16 листопада 1942 року — обер-квартирмейстер штабу Командування групи ВМС «Захід». 1 квітня 1943 року зайняв пост інспектора морської артилерії. 22 липня 1945 року взятий в полон союзниками. 19 квітня 1947 року звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Бремен)
• Орден Заслуг (Чилі), кавалер
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак морської артилерії

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

• Фотографія і нагороди Фріке.