43-й піхотний Охотський полк
| 43-й піхотний Охотський полк | |
|---|---|
| На службі | 16 серпня 1806 — 1918 |
| Країна | Російська імперія |
| Належність | 11-а піхотна дивізія |
| Вид | Піхота |
| Тип | 8 |
| Роль | 9 |
| Чисельність | 10 |
| У складі | 11 |
| Гарнізон/Штаб | 12 |
| Прізвиська | 14 |
| Оборонець | 15 |
| Гасло | 16 |
| Штандарт | 17 |
| Марш | 19 |
| Талісман | 20 |
| Річниці | 24 |
| Оснащення | 21 |
| Війни/битви | Російсько-турецька війна (1806—1812), Франко-російська війна 1812, Війна шостої коаліції, Російсько-турецька війна (1828—1829), Угорська компанія 1849 року, Кримська війна (1853-1856), Російсько-турецька війна (1877—1878) |
| Нагороди | 25 |
| Почесні найменування | 26 |
| Командування | |
| 28 | 27 |
| 30 | 29 |
| 32 | 31 |
| Визначні командувачі |
33 |
| Знаки розрізнення | |
| 35 | 34 |
| 37 | 36 |
| 39 | 38 |
| Авіація | |
| Ударні літаки | 40 |
| Бомбард. | 41 |
| Електронна боротьба |
42 |
| Винищувачі | 43 |
| Перехоплювачі | 44 |
| Патрульні літаки | 45 |
| Розвідники | 46 |
| Навчальні літаки | 47 |
| Транспорт | 48 |
43-й піхотний Охотський полк був сформований 16 серпня 1806 року з однієї гренадерської та трьох мушкетерських рот Селенгінського мушкетерського полку і рекрутів, у складі трьох батальйонів, під назвою Охотський мушкетерський полк.
Полкове свято — 6 серпня.
Історія[ред. | ред. код]
Російсько-турецька війна 1806—1812[ред. | ред. код]
Під час Російсько-турецької війни 1806–1812 років Охотський полк брав участь у невдалому штурмі Рущука 22 липня 1810 р. і відбив 9 жовтня 1811 р. два напади турків біля Видина.
22 лютого 1811 р. полк назвали Охотським піхотним полком.
Франко-російська війна 1812[ред. | ред. код]
Під час Вітчизняної війни 1812 року Охотський полк знаходився в складі 16-ї піхотної дивізії 4-го корпусу Дунайської армії та, залишивши один батальйон на Волині для охорони кордонів від можливого вторгнення австрійців, брав участь у битвах з французами на завершальних етапах кампанії.
Війна шостої коаліції[ред. | ред. код]
В 1813 р. Охотський полк брав участь в облозі фортеці Замосць і в битвах на річці Кацбах і при Лейпцигу. В кампанії 1814 р. Охотський полк знаходився при облозі Касселя і в битвах при Брієнні, Суассоні і Парижі. За доблесну участь в Наполеонівських війнах полк 3 травня 1814 р. було нагороджено Георгіївськими відзнаками.
Російсько-турецька війна (1828—1829)[ред. | ред. код]
Під час Російсько-турецької війни 1828—1829 рр. 1-й та 2-й батальйони Охотського полку знаходились при облозі Силістрії та в битвах при Ески-Арнаут-Ларі, Кулевче, Сливно, а також здійснили похід до Адріанополю. За доблесть, проявлену в цих битвах, полку було вручено 6 квітня 1830 р. відзнаки на головні убори.
28 січня 1833 р., після приєднання 2-го батальйону 36-го єгерського полку та 1-го і 3-го батальйонів Нашебургського піхотного полку, полк було названо Охотським єгерським та приєднано до складу чотирьох діючих і двох резервних батальйонів.
28 лютого 1834 р. 6-й резервний батальйон було розформовано. В 1842 р. 5-й резервний батальйон було також розформовано і при полку залишено тільки кадри для 5-го і 6-го батальйонів.
Угорська компанія 1849 року[ред. | ред. код]
В 1849 р. Охотський єгерський полк брав участь в поході проти угорців і в битві при Фельшо-Зольца.
Кримська війна (1853—1856)[ред. | ред. код]
На початку Кримської війни 1853 р. Охотський єгерський полк знаходився при облозі Силістрії. 4 грудня 1853 р. 5-й та 6-й батальйони було укомплектовано безстроково-відпускними, а 10 березня 1854 р. знову сформовані 7-й та 8-й резервні батальйони.
22 жовтня 1854 р. Охотський полк прибув до Севастополя і взяв участь в битві з англо-французами при Інкермані. В цей день Охотський полк стрімко атакував англійську батарею і після рукопашного бою захопив 9 гармат. До англійців на допомогу підійшла їх гвардія і швидким натиском вибила Охотський єгерський полк з батареї. Під час цієї атаки було вбито прапороносця і прапор потрапив до рук англійців. Унтер-офіцер Іван Барабашев і рядовий Ігнат'єв, побачивши це, кинулись на батарею в купу ворогів і вирвали прапор з рук противника. Охотський полк, за підтримки Селенгінського і Якутського піхотних полків, вдарив в штики, і англійці знову відступили з батареї. Наступ французького корпусу Боске викликав повторну контратаку, після якої Охотський полк змушений був відступити з великими втратами.
5 листопада 1854 р. Охотський полк вступив в Севастополь і брав участь у відбитті штурмів 26 травня, 6 червня і 27 серпня.
17 квітня 1856 р. Охотський єгерський полк було названо Охотським піхотним. 30 серпня 1856 р. 1-й, 2-й, 3-й і 4-й батальйони було нагороджено новими Георгіївськими відзнаками. По закінченні Кримської війни 5, 6, 7 і 8-й батальйони було розформовано, 4-й батальйон приєднано до резервних військ, і полк приведено до складу трьох батальйонів із трьома стрілецькими ротами.
13 жовтня 1863 р. з 4-го резервного батальйону та безстроково-відпускних було сформовано Дорогобузький піхотний полк. 25 березня 1864 р. Охотський полк отримав № 43.
Російсько-турецька війна (1877—1878)[ред. | ред. код]
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 рр. Охотський полк брав участь у декількох боях з ворогом. За участь в цій війні полк було відзначено 17 квітня 1878 р. георгіївськими срібними трубами.
7 квітня 1879 р. сформовано 4-й батальйон. 16 серпня 1906 р., в день сторічного ювілею, полку було надано новий Георгіївський прапор.
Відзнаки полку[ред. | ред. код]
- Георгіївський прапор з надписом «В вознаграждение отличного мужества и храбрости, оказанных в 1812, 1813 и 1814 гг., и за Севастополь в 1854 и 1855 годах» і «1806—1906», з Олександрівською ювілейною стрічкою.
- Відзнаки на головні убори з написом «За отличие».
- Георгіївські срібні труби з написом «За отличие в Турецкую войну 1877—1878 годов».
Шефи полку[ред. | ред. код]
- 24.08.1806 — 07.10.1810 — генерал-майор Лидерс, Микола Іванович
- 20.11.1810 — 03.07.1813 — полковник Раков, Семен Ілліч
Командири полку[ред. | ред. код]
- 24.06.1808 — 02.06.1812 підполковник Штегеман, Антон Осипович
- 01.01.1816 — 19.04.1816 полковник Пущин, Павло Сергійович 2-й
- 19.04.1816 — 11.01.1823 полковник Соловкін, Василій Тимофійович
- 25.02.1823 — 19.03.1824 підполковник Дорожинський
- 19.03.1824 — 1837 — підполковник (з 1828 полковник) Бєлогужев, Олександр Миколайович
- 1849—1855 — полковник Бибиков, Дмитро Сергійович
- 1864—1866 — Ростковський, Аркадій Францевич
- початок 1870-х — 1876 — полковник Устругов, Михайло Тимофійович
- 1876—1877 — полковник Вилламов, Володимир Олександрович
- 1877 — після 1878 — полковник Больдт, Константин Єгорович
- 15.03.1883 — 01.06.1884 — полковник Макеєв, Михайло Петрович
- 06.03.1904 — 25.05.1904 — полковник Порай-Кошиц, Євгеній Олександрович
- 28.01.1906 — 15.01.1909 — полковник Пржилуцький, Володимир Ємел'янович
- 11.11.1911 — після 31.01.1913 — полковник князь Баратов, Константин Іванович
- 11.10.1913 — після 09.03.1915 — полковник Ларіонов, Микола Степанович
- в 1915 — полковник Смірнов, Микола Володимирович
- 22.12.1915 — після 01.01.1916 — полковник Батранець, Микола Леонтійович
- 22.11.1916 — 25.11.1917 — полковник Жолинський, Йосиф Йосифович
Відомі люди, які служили в полку[ред. | ред. код]
- Алабін, Петро Володимирович — Самарський міський голова, письменник
- Глаголєв, Матвій Федорович — військовий лікар, учасник Кримської війни
- Квятковський, Іван Константинович — військовий лікар, учасник Кавказьких походів
- Лідерс, Олександр Миколайович — генерал-ад'ютант, командуючий 5-м піхотним корпусом
- Лишень, Петро Степанович — генерал-майор, учасник Наполеонівських війн
Джерела[ред. | ред. код]
- Гренадерские и пехотные полки. Справочная книжка императорской Главной квартиры. Под редакцией В. К. Шенк. СПб., 1909
- Терлецкий К. С. Чтение для нижних чинов из истории 43-го Пехотного Охотского полка. Киев. 1891