Волинська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Волинська губернія
COA of Volin gubernia.png
Герб
Волынская губ.jpg
Центр Ізяслав (1792—1795)
Новоград-Волинський (1795—1804)
Житомир (1804—1925)
Утворена 1792 — 1925
Площа 71 736 км² (1904)
Населення 3 501 600 осіб (1904)
Густота 4468 осіб / км²
Попередники Волинське намісництво
Наступники Польща Волинське воєводство, Польща (1923)
СРСР Шепетівська округа
Житомирська округа
Коростенська округа
Новоград-Волинська округа, УСРР, СРСР (1925)

Воли́нська губе́рнія (рос. Волынская губерния) — губернія Російської імперії (1792—1917), Української держави (1918) та Української РСР (1921 — 1925). Розташовувалася на території Волині, в південно-західній частині імперії, на північному заході українських земель. Займала територію Рівненської, Волинської та Житомирської областей новітньої України, а також північні території Тернопільської та Хмельницької областей. Протягом 1792 — 1795 років називалася Ізясла́вська губе́рнія (рос. Изяславская губерния). Адміністративними центрами губернії були міста Ізяслав (1792 — 1795), Новоград-Волинський (1795 — 1804), Житомир (1804 — 1925).

Зміст

Географія [ред.]

Волинська губернія розташовувалась на сучасних землях Волинської, Рівненської, Житомирської, а також частини Тернопільської та Хмельницької області. Волинська губернія розташовувалася на межі з Австрією. Південна частина губернії перерізана відрогами Карпат, з них Авратинська височина у місті Кременці досягає 1328 фт. (405 м) (найвища точка Європейської Росії, за винятком Уралу, Криму і східної частини Архангельських гір). Північна частина губернії плоска, болотиста низовина, покрита торф'яними болотами і лісами, належить Пінському поліссю.

На півночі ґрунт болотисті і піщані, в середній частині губернії — суглинна і супіщана, місцями кам'яниста, на півдні — огрядний чорнозем.

Ліси займають 2136 тисяч десятини (23337 км²) (32% площі), розташовані на півночі, південна частина, безліса.

Річок багато, все, за виключенням Західного Буга і Тетерів (притоки Дніпра), впадають в Прип'ять, сплавних річок багато. Судноплавні — Західний Буг, Стир і Горинь.

Клімат [ред.]

Клімат помірний, середня річна температура для Житомира +7,6.

Історія [ред.]

Докладніше: Волинське воєводство, Волинське намісництво, Волинська область, Житомирська область та Рівненська область

В черговий переділ Польщі в 1793 році, частина земель відійшла Російській Імперії, спочатку територія була названа Ізяславське намісництво, з центром в Ізяславі, пізніше в 1795 створюють Волинське намісництво, що складатиметься з 13 округів, з центром у Новоград-Волинському, але в ньому не було відповідних будинків для розміщення управлінців, тому в 1797 році губернським містом призначають м. Житомир а Намісництво перейменовують у Волинську губернію. В 1802 році Житомир був викуплений казною у графа Ільїнського, а в 1804 році призначений губернським містом, вважаючи «что в нем помещаются уже губернския присутственныя места, имеются постройки, сделанныя частными людьми и хозяйственныя заведения губернских чиновников»[1].

Адміністративний устрій [ред.]

Російська імперія [ред.]

Повіти губернії
Волинська губернія на мапі 1821 року
Повіти:
  1. Володимир-Волинський
  2. Дубенський
  3. Житомирський
  4. Заславський
  5. Ковельський
  6. Кременецький
  7. Луцький
  8. Новоград-Волинський
  9. Овруцький
  10. Острозький
  11. Рівненський
  12. Старокостянтинівський

Кожен повіт поділявся на 2 мирові дільниці; всього 48 станів і 201 волость. 5 міст належало приватним власникам.
Старокостянтинів — княгині Абамелек,
Дубно — княгині Барятінськой,
Заслав — князеві Санґушку,
Острог — удільному відомству і
Рівне — князеві Любомирському.
Домовласники цих міст платять власникам чинш. З цих міст в Дубно є міська дума, а в містах Рівне і Острозі — спрощене міське управління.

1921 року частина губернії відійшла до Польщі. Постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1921 року було затверджено новий адміністративний поділ:

Українська держава [ред.]

Докладніше: Українська держава
   Волинська губернія

Губернія мала бути складеною з 20 повітів: вже існуючі 12 повітів з планованими долучити 8 повітів з Мінської губернії: Пінський повіт; Гродненської губернії: Брест-Литовський повіт, Кобринський повіт; Холмської губернії: Томашівський повіт, Грубешівський повіт, Володавський повіт та Більський повіт. Список повітів, частину яких планувалося приєднати до суміжних існуючих, або новоприєднаних повітів: з Люблінської губернії: Костянтинівський повіт, Радзінський повіт і Красниставський повіт; з Гродненської губернії: Пружанський повіт; з Мінської губернії: Слуцький повіт.

Також у документах Української Держави виділяли окремо усю Холмську губернію з доданими до неї Берестейським, Більським, Кобринським, Пружанським повітами і частинами повітів Люблінської губернії. Офіційно Холмська губернія у складі Української держави була утворена 15 листопада 1918 року.

30 листопада Пінський повіт відійшов у новостворену Поліську округу.

Влада [ред.]

Генерал-губернатори

Староста

Економіка [ред.]

Геологічна мапа Волинської губернії 1866 року

Головні продукти землеробства: озиме жито (середній збір за 1900—1904: 32,7 мільйон пудів), озима пшениця (середній збір 16,8 мільйон пудів), ячмінь (середній збір 7,2 мільйон пудів), овес (средн. збір 19,4 мільйон пудів), гречка (середній збір 3,6 мільйон пудів), просо (середній збір 2,3 мільйон пудів), горох (середній збір 2 мільйон пудів), картопля (середній збір 53 мільйон пудів), цукровий буряк для цукрових заводів близько 2 мільйонів берковець.

Тютюноводство і хмелеводство. Садівництво розвинене на півдні: розводять персики, абрикоси і виноград.

У лісистих місцевостях селяни займаються бджільництвом (вуликів 182 тисяч, меду 35 тисяч пудів, воску 4 тисяч пудів). Завдяки великій кількості косовиць і пасовищ розвинене скотарство (1903): коней 693 тисяч (45 кінських заводів), великої рогатої худоби 4096 тисяч, овець 829 тисяч, свиней 680 тисяч. Шерсть йде частиною всередину Імперії, частиною до Австрії.

фабрики і заводи і дрібна промисловість з виробництвом 33,5 мільйона рублів і 20 тисяч робітників. Найзначніші цукрові заводи (16 з виробництвом 12,3 мільйона рублів), винокурні (113 з виробництвом 3,6 мільйона рублів), парові млини (86 з виробництвом 977 тисяч рублів), водяні млини 383 з виробництвом 3,5 мільйона рублів, лісопильні заводи (48 з виробництвом 1435 тисяч рублів).

Ремісників 84 тисяч (зокрема 62 тисяч в селах). Промисли кустарні: вироби з дерева (паркет, гнуті меблі і ін.), лайкові вироби (рукавички); збут у великих російських містах.

Лісові промисли (заготівля і сплав лісу) на півночі губернії.

Ресурси [ред.]

Граніт, гірський кришталь, глини — вогнетривка, ліпна і фарфорова, торф, бурий залізняк і болотна руда. Були знайдені, але не експлуатувалися: графіт, кам'яне вугілля, янтар.

Освіта [ред.]

Навчальних закладів (1903): 3003 з 129 454 учнями.

  • 727 початкових училищ
  • 956 церковно-приходських шкіл
  • 523 шкіл письменності (із загальним числом учнів — 106 634)
  • 10 середніх навчальних закладів (з 3 649 учнями)
  • 7 духовних училищ
  • 1 вчительська семінарія
  • 5 сільських шкіл
  • 1 фельдшерська школа
  • 770 єврейських шкіл (з 17 265 учнями)

Населення [ред.]

За даними на 1904 рік в губернії мешкало &&&&&&&&03316000.&&&&003 316 000 осіб. З них міського населення — &&&&&&&&&0292000.&&&&00292 000 осіб.

Національно-конфесійний склад [ред.]

Населення повітів Волинської губернії згідно з переписом 1897 р.
Національність % Конфесія %
українці 70,1 православні 73%
євреї 13,2 юдеї 13,2
поляки 6,1 католики 7,5
німці 5,7 протестанти 6
росіяни 3,5 старообрядці 0,4
чехи 0,92

Мова [ред.]

Мовний склад населення за даними перепису Російської імперії 1897 року (населення всієї губернії становило 2 989 482 осіб)[2]:

мова к-лк відсоток чоловіки жінки
українська 2 095 537 1049032 1046505
їдиш 394 774 191608 203166
польська 184 161 90701 93460
російська 104 889 63862 41027
білоруська 3794 2143 1651
чеська 27 670 13855 13815
литовська 103 69 34
латиська 113 81 32
румунська 314 289 25
французька 154 30 124
німецька 171 331 84949 86382
циганська 286 157 129
вотяцька 102 100 2
мордовська 375 372 3
черемиська 143 143 0
татарська 3 817 3703 114
башкирська 983 983 0
чуваська 308 306 2
особи,
які не вказали
рідної мови		 97 61 36
інші[3] 531 359 172


Мовний склад населення повітів Волинської губернії за даними перепису 1897 р.[4]

Населення українська єврейська польська німецька російська чеська татарська білоруська
Володимир-Волинський повіт 277 265 199 871 28 903 23 225 15 739 7 653 1 643 70 13
Дубенський повіт 195 058 133 086 22 432 12 748 6 942 8 285 10 328 615 446
Житомирський повіт 433 859 270 729 61 963 24 678 46 922 25 583 2 621 278 137
Заславський повіт 208 742 160 450 27 713 14 608 1 726 3 661 335 89 27
Ковельський повіт 211 493 166 032 25 224 9 700 1 920 7 451 85 168 597
Кременецький повіт 219 934 177 472 26 887 6 630 209 7 444 256 628 20
Луцький повіт 252 550 143 891 35 712 24 504 30 255 12 865 3 818 969 292
Новоград-Волинський повіт 348 950 228 537 54 549 18 231 38 201 8 409 488 51 138
Овруцький повіт 205 390 171 269 21 851 2 757 2 381 5 336 651 11 1 060
Острозький повіт 169 351 129 923 18 283 11 198 2 522 4 158 2 696 207 161
Рівненський повіт 273 001 165 145 43 554 25 126 24 407 8 612 4 703 355 810
Старокостянтинівський повіт 193 889 149 174 27 703 10 756 107 5 432 46 376 93
Волинська губернія 2 989 482 2 095 579 394 774 184 161 171 331 104 889 27 670 3 817 3 794
Населення українська єврейська польська німецька російська чеська татарська білоруська
Володимир-Волинський повіт 277 265 72,1% 10,4% 8,4% 5,7% 2,8% 0,6%
Дубенський повіт 195 058 68,2% 11,5% 6,5% 3,6% 4,2% 5,3% 0,3% 0,2%
Житомирський повіт 433 859 62,4% 14,3% 5,7% 10,8% 5,9% 0,6% 0,1%
Заславський повіт 208 742 76,9% 13,3% 7,0% 0,8% 1,8% 0,2%
Ковельський повіт 211 493 78,5% 11,9% 4,6% 0,9% 3,5% 0,1% 0,3%
Кременецький повіт 219 934 80,7% 12,2% 3,0% 0,1% 3,4% 0,1% 0,3%
Луцький повіт 252 550 57,0% 14,1% 9,7% 12,0% 5,1% 1,5% 0,4% 0,1%
Новоград-Волинський повіт 348 950 65,5% 15,6% 5,2% 10,9% 2,4% 0,1%
Овруцький повіт 205 390 83,4% 10,6% 1,3% 1,2% 2,6% 0,3% 0,5%
Острозький повіт 169 351 76,7% 10,8% 6,6% 1,5% 2,5% 1,6% 0,1% 0,1%
Рівненський повіт 273 001 60,5% 16,0% 9,2% 8,9% 3,2% 1,7% 0,1% 0,3%
Старокостянтинівський повіт 193 889 76,9% 14,3% 5,5% 0,1% 2,8% 0,2%
Волинська губернія 2 989 482 70,1% 13,2% 6,2% 5,7% 3,5% 0,9% 0,1% 0,1%



Розподіл населення в містах губернії за мовою
(перепис 1897 року)
Місто Українська Російська Єврейська Польська Німецька Інша
Житомир 13.9% 25.7% 46.4% 11.3% 1.0% 1.7%
Володимир-Волинський 13.8% 17.6% 59.1% 7.9% 1.0% 0.6%
Дубно 17.4% 20.8% 49.8% 6.4% 0.7% 4.9%
Ізяслав 31.6% 13.7% 47.5% 5.4% 0.2% 1.6%
Ковель 11.8% 27.3% 48.0% 9.3% 1.1% 2.5%
Кременець 47.0% 10.5% 36.6% 3.9% 0.2% 1.8%
Луцьк 9.4% 17.0% 59.5% 7.8% 1.3% 5.0%
Новоград-Волинський 15.7% 17.4% 55.4% 7.6% 2.0% 1.9%
Овруч 42.2% 8.8% 46.5% 2.1% 0.4%
Острог 16.6% 14.9% 62.3% 3.7% 0.4% 2.1%
Рівне 16.6% 17.4% 55.8% 6.8% 1.0% 2.4%
Старокостянтинів 29.8% 8.6% 56.0% 4.7% 0.1% 0.8%
У губернії 19.7% 19.0% 50.8% 7.6% 0.9% 2.0%


Розподіл населення в повітах губернії (без міст) за мовою
(перепис 1897 року)
Повіт Українська Російська Єврейська Польська Німецька Чеська Інша
Житомирський 71.1% 2.3% 8.5% 4.7% 12.6% 0.7% 0.1%
Вол.-Волинський 74.2% 2.2% 8.6% 8.4% 5.8% 0.6% 0.2%
Дубенський 72.2% 2.9% 8.5% 6.5% 3.8% 5.6% 0.5%
Ізяславський 79.8% 1.0% 11.1% 7.1% 0.9% 0.1%
Ковельський 84.6% 1.4% 8.6% 4.2% 0.9% 0.3%
Кременецький 83.6% 2.8% 10.1% 2.9% 0.1% 0.1% 0.4%
Луцький 60.2% 4.2% 11.1% 9.8% 12.7% 1.6% 0.4%
Новоград-Волинський 68.0% 1.6% 13.6% 5.1% 11.4% 0.1% 0.2%
Овруцький 84.9% 2.4% 9.3% 1.3% 1.2% 0.3% 0.6%
Острозький 82.5% 1.3% 5.9% 6.9% 1.6% 1.7% 0.1%
Рівненський 64.8% 1.7% 12.0% 9.4% 9.7% 1.8% 0.6%
Ст.-Костянтинівський 81.3% 2.3% 10.4% 5.6% 0.1% 0.3%
По губернії (сільське населення) 74.4% 2.2% 10.0% 6.0% 6.1% 1.0% 0.3%

Релігія [ред.]

Кількість жителів Волинської губернії за віросповідуванням на 1912 р.[5]

№ п/п Якого віросповідування м. Житомир Всього по єпархії
1 Православного 32697 2698377
2 Одновірського 67 289
3 Старообрядського і сектанського 2213 12370
4 Римо-католицького 15090 348485
5 Армяно-Григоріанського 15 15
6 Протестанського 1062 189007
7 Чехо-гуситського - 108
8 Баптистського 20 15940
9 Іудейського 37681 548176
10 Караїмського 16 326
11 Магометанського 74 1004
12 Інших 5 1581
Всього 88940 3815678

Примітки [ред.]

  1. ↑ Андреев П. Иллюстрированный путеводитель по юго-западной железной дороге (издание 1897г.)
  2. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=229
  3. ↑ Мови, чисельність мовців яких у всій губернії менше 100
  4. ↑ Перепис 1897 року: Волинська губернія
  5. ↑ Дані взято: Памятная книжка Волынской губернии на 1913 год. -Житомир, 1912. - С.54-59

Джерела та література [ред.]

ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Волинська губернія
Волинська губернія (1793—1925)¹
Округи (1923—1925)
Герб Волинського намісництва
Повіти (1921—1923)
Повіти (1797—1921)
Повіти (1795—1797)
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волинська_губернія&oldid=12631788